Український журнал військової медицини (Sep 2024)

Застосування міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров’я для оцінки ефективності реабілітації військовослужбовців

  • О. М. Volianskyi,
  • A. Yu. Kikh

DOI
https://doi.org/10.46847/ujmm.2024.3(5)-075
Journal volume & issue
Vol. 5, no. 3

Abstract

Read online

Мета дослідження полягала в розробленні простого і в той же час найбільш інформативного методу кількісної оцінки ефективності реабілітації військовослужбовців з використанням Міжнародної класифікації функціонування, порушень життєдіяльності і здоров’я (МКФ). Матеріали та методи. Обстежено 86 військовослужбовців з тяжкою травмою. Обстежених розділили на три групи. До першої групи включили 35 осіб з ампутацією нижньої кінцівки на рівні гомілки. До другої групи увійшли 27 осіб з ампутацією на рівні стегна. Третю групу склали 24 особи з пошкодженням кістково-м’язової системи без ампутацій. Середній вік в групах складав 37,3 ± 9,5 років. Ефективність реабілітації в осіб першої і другої групи оцінювали на протязі чотирьох реабілітаційних циклів тривалістю 3 тижні кожний. А в групі травмованих осіб без ампутації – на протязі двох реабілітаційних циклів. Пораненим військовослужбовцям було визначено основні проблеми щодо порушення функції, структури, активності та участі із застосуванням МКФ. Реабілітаційні інтервенції включали: фізичну терапію, ерготерапію, медикаментозне лікування, електроміостимуляцію, застосування перемінного магнітного поля, психотерапію. Реабілітація військовослужбовців проводилась циклами, кожний з яких тривав три тижні. Після завершення реабілітаційного циклу оцінювали її ефективність. Для аналізу використовували кваліфікатори кодів МКФ. Результати. Показано приклад визначення динаміки сумарного показника кваліфікаторів кодів МКФ пацієнта Ш., який проходив реабілітацію на протязі трьох реабілітаційних циклів. Встановлено, що даний показник саме і є кількісним критерієм ефективності після гострої реабілітації пацієнтів. Визначено, що достовірної різниці ефективності реабілітації між групами військовослужбовців з ампутацією гомілки, стегна та з травмою без ампутації не отримано. Доведено відсутність залежності сумарного показника кваліфікаторів кодів МКФ між групами пацієнтів різного віку і ступеню тяжкості травми. Висновки. МКФ дає можливість кількісно оцінити проблеми з функції, структури, активності і участі пацієнта, визначити динаміку рівня цих проблем під впливом реабілітаційних заходів, що може застосовуватись в якості об’єктивного кількісного критерію ефективності реабілітації і рівня реабілітаційного потенціалу військовослужбовців. Запропонований нами методологічний підхід допоможе стандартизувати практику фізичної та реабілітаційної медицини і покращити загальну якість надання медичної допомоги військовослужбовцям у закладі охорони здоров’я.

Keywords