Проблемні аспекти впровадження штучного інтелекту у сфері юриспруденції

Abstract

Стаття присвячена висвітленню проблемних аспектів впровадження штучного інтелекту у сфері юриспруденції, зокрема в окремих галу­зях права. Зважаючи на стрімкий розвиток мож­ливостей нейронної мережі, штучний інтелект виступає інструментом швидкого виконання за­дач та обробки інформації в різних сферах су­спільства, в тому числі у юриспруденції. Тому для всебічного аналізу необхідно виділити про­блемні області реалізації такого явища. Зазначено, що на сьогодні відсутній єдиний підхід до визначення поняття штучного інтелек­ту. Автори наводять декілька дефініцій дано­му поняттю задля найбільш повного розуміння сутності штучного інтелекту. В законодавстві відсутній нормативно-правовий акт, присвя­чений питанню суті та порядку використання штучного інтелекту, що і породжує такі диле­ми. Незважаючи на широке використання мож­ливостей штучного інтелекту серед громадян, відсутні зацікавленість, фінансування та розро­блення навчальних методик щодо ефективного застосування штучного інтелекту у професійній діяльності з боку владних органів. Також наво­диться, що впровадження штучного інтелекту у професійну діяльність вимагає кадрового забез­печення фахівцями, які зможуть обслуговувати програмне забезпечення. Проаналізовано проблематику впровадження штучного інтелекту у сфері судочинства. Вико­ристання штучного інтелекту судами загрожує підривом автономії судів та незалежності суддів. Штучний інтелект не здатний всебічно оцінити докази та прийняти рішення в силу етичних та моральних норм. Відкритими залишаються пи­тання прозорості судів, гарантування осново­положних прав та свобод людини, програмної надійності. Розглянуто правовий статус штучного інте­лекту у цивільному праві. Оскільки штучний ін­телект здатний створити твір, залишаються від­критими питання захисту авторських прав, які використовує штучний інтелект та юридичної відповідальності у випадку порушення автор­ських прав. Дискусійною та неоднозначною те­мою є визначення штучного інтелекту суб'єктом чи об'єктом у цивільних правовідносинах. Визначено, що впровадження штучного інте­лекту у кримінальному провадженні може ста­ти чинником збільшення кібератак на нейронну мережу з метою викрадення, знищення, опри­люднення даних.

Keywords

• штучний інтелект
• проблемні аспекти
• юриспруденція
• дефініція
• судочинство
• галузі права