Робота режисера з кінотекстом у фільмах із втіленим правилом трьох єдностей

Abstract

У статті розглянуто режисерський взаємозв’язок із кінотекстом в ігровому кіно та виокремлено дві форми взаємодії режисера з кінодраматургією. Означено різницю між «театральним» підходом до роботи з кінотекстом та авторським осмисленням історії. Предметом дослідження є фільми з локалізованою єдністю часу, місця та дії як приклад стимуляції варіативних режисерських авторських рішень. Виокремлено основні типи підходів, завдяки яким режисери ускладнюють кінотекст, насамперед камерні та акторські рішення. Наголошено, що звуження часопросторових та подієвих умовностей в ігровому кіно за правилом трьох єдностей застосовано авторами як експериментальне тло для напрацювання та оновлення режисерського інструментарію з метою незалежного висловлення.

Keywords

• кінотекст
• режисура ігрового кіно
• правило трьох єдностей
• камерна оповідь
• режисерська стилістика
• авторське кіно