ГУМОРАЛЬНІ ФАКТОРИ МУКОЗАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ТА НАБУТОГО ІМУНІТЕТУ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПІХВИ ДІВЧАТ ПУБЕРТАТНОГО ПЕРІОДУ, ХВОРИХ НА ВУЛЬВОВАГІНІТ

Abstract

Вступ. Запалення зовнішніх статевих органів посідає перше місце в структурі гінекологічних захворювань дівчаток і дівчат. Частота вульвовагінітів за даними різних авторів коливається від 12 до 93 %, причому, 60 % патології має рецидивуючий характер. У процесі еволюції вчення про імунітет відбулося виділення «імунної системи слизових оболонок» із загальної імунної системи. У слизовій оболонці знаходяться всі типи імунокомптентних клітин (лімфоцити, лейкоцити, моноцити, макрофаги та ін.), необхідні для формування імунної відповіді. Мета роботи. Вдосконалити методи діагностики з метою оптимізації лікування та профілактики вульвовагінітів у дівчат для збереження репродуктивного потенціалу в майбутньому. Завдання дослідження. Визначити особливості гуморального, клітинного, місцевого імунітету, про- та протизапальний цитокіновий статус у дівчат, хворих на вульвовагініти. Методи дослідження: імунологічний, статистичний. Результати та їх обговорення. Показано, що розвиток вульвовагініту у дівчат пубертатного періоду супроводжується зростанням у вульвовагінальному вмісті активності лізоциму на 67,80%, що підтверджує наявність антигенної (мікробної) стимуляції факторів і механізмів неспецифічного протиінфекційного захисту (природного імунітету) слизової оболонки піхви у дівчат пубертатного періоду, хворих на вульвовагініт. Зростає також концентрація секреторного IgА на 76,06%, що є свідченням активації не тільки неспецифічних факторів і механізмів протиінфекційного захисту, а також формування специфічних механізмів реактивності слизової оболонки піхви у цих пацієнтів. Показано, що у дівчат пубертатного періоду, хворих на вульвовагініт, суттєво підвищується концентрація доімунних та імунних цитокінів, що є свідченням наявності антигенної стимуляції (мікробної контамінації) та підвищеної активації факторів і механізмів як неспецифічного протиінфекційного захисту, так і формування адекватної специфічної імунної відповіді за рахунок підвищення регуляторної функції доімунних та імунних цитокінів. Зростає на 16,67% кількість ФНП-α, який вважається одним із центральних регуляторів вродженої реактивності, поряд із IL-1β та інтерферонами α і β. Основними клітинами, що секретують ФНП-α, є моноцити/макрофаги і природні кілери. ФНП-α є основним медіатором, який синтезується клітинами макроорганізму у відповідь на контамінацію патогенних грамнегативних бактерій (ліпополісахаридів). Підвищення на 81,17% концентрації IL-1β, основного медіатора запальних процесів з багатофункціональною роллю свідчить про активацію продукції IL-2, який викликає продукцію гепатоцитокінами білків гострої фази, що підвищує активність захисної функції запальної реакції. Концентрація багатофункціонального IL-6 підвищується на 49,28%, що засвідчує те, що у дівчат пубертатного періоду, хворих на вульвовагініт, посилюється процес диференціації В-лімфоцитів і продукції імуноглобулінів всіх класів та продукції білків гострої фази. Зростання на 21,13% протизапального імунного IL-10 є свідченням здійснення супресорної дії на формування специфічної імунної відповіді, інгібування продукції прозапальних цитокінів Т-хелперами І типу (Th-1), що покращує ефективність клітинної імунної відповіді. Висновок. Перераховане вище засвідчує те, що розвиток вульвовагініту в дівчат пубертатного періоду супроводжується активізацією факторів і механізмів неспецифічного протиінфекційного і специфічного імунного як системного, так і локального захисту. При цьому активується регуляторна функція доімунних (першого покоління) та імунних (другого покоління) цитокінів у периферійній крові, а також підвищується захисна функція неспецифічних (лізоциму) та специфічних імунних (секреторного імуноглобуліну А (sIgA)) гуморальних факторів секреторного вмісту піхви.

Keywords

• Вульвовагініт
• дівчата пубертатного періоду.