ПРОДУКТИВНІСТЬ РІПАКУ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ ТА ВАПНУВАННЯ В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ

Abstract

На основі результатів польових і аналітичних досліджень встановлені оптимальні для Західного Полісся дози та види вапнякових меліорантів і добрив для збереження родючості дерновопідзолистого зв'язано-піщаного ґрунту і одержання стабільної урожайності ріпаку озимого. З’ясовано вплив удобрення (N120Р90К120), сірчаних добрив, позакореневого підживлення мікродобривом, різних доз і видів вапнякових меліорантів на морфологічну структуру рослин ріпаку озимого та їх продуктивність. Найвищу урожайність ріпаку (2,94 т/га) забезпечило внесення 1,5 дози (НГ) доломітового борошна на фоні рекомендованої дози мінеральних добрив (N120Р90К120) – приріст урожаю до контролю (без добрив) становив 2,09 т/га, до фону (N120Р90К120) – 1,60 т/га. Застосування сірчаних добрив (S40) і дворазове позакореневе підживлення посівів мікродобривом Нутрівант Плюс олійний (2 кг/га) зумовили збільшення урожайності ріпаку озимого на 15,6 %.

Keywords

• ріпак озимий
• хімічні меліоранти
• дози
• добрива
• урожайність