Сучасна педіатрія: Україна (Sep 2024)

Механізми розвитку, діагностика та консервативна терапія хвороби Крона в педіатричній практиці

  • Yu.I. Alekseieva,
  • O.B. Synoverska,
  • G.M. Dutchak,
  • O.V. Urbas,
  • L.Ya. Ivanyshyn

DOI
https://doi.org/10.15574/SP.2024.5(141).6672
Journal volume & issue
no. 5(141)
pp. 66 – 72

Abstract

Read online

Протягом останніх років відмічається значне зростання захворюваності на хворобу Крона, як у пацієнтів дорослого, так і дитячого населення, що на сьогодні становить 58 на 100 000 населення. Мета - вивчити основні етіопатогенетичні особливості, методи діагностики та консервативного лікування цієї патології в дітей на основі огляду літератури. Хвороба Крона розглядається як рецидивне захворювання із запальним сегментарним ураженням різних відділів травного тракту. Описано спільні клінічні особливості перебігу в педіатричних пацієнтів і хворих дорослої вікової категорії та окремо наголошено на принципових відмінностях, до яких належать висока активність захворювання, більш складний перебіг, більш частий розвиток різноманітних ускладнень, із залученням інших органів і систем до патологічного процесу, тяжкість діагностики та резистентність до лікування, негативний вплив на ріст і розвиток дитини, наявність проявів білково-енергетичної недостатності, порушення психосоціальних функцій та адаптаційних можливостей як у фізичній, так і в соціальній сферах. Розглянуто основні етіологічні та патогенетичні фактори виникнення захворювання. Серед яких виділено геномну теорію, інфекційну теорію, вплив мікробіому кишечника, дисбаланс цитокінової регуляції зі збільшенням вмісту прозапальних цитокінів і вплив факторів зонішнього середовища. На основі аналізу констатовано, що на сучасному етапі визначається значне поширення запального процесу, який діагностується протягом одного метра травного тракту і більше з формуванням крипт-абсцесів і розвитком глибоких виразок. Описано основні клінічні синдроми й ускладнення, які характеризують перебіг цього захворювання, його особливості в дітей. Розглянуто сучасні принципи діагностики й консервативного лікування патології, в якому виділено застосування месалазинів, антибіотиків, наголошено на необхідності застосування ентеральної терапії та в разі відсутності ефекту від лікування, а також на потребі вчасного додавання імуномодуляторів і біопрепаратів до схеми лікування. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords