ЛІНГВІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АНГЛОМОВНОГО ЮРИДИЧНОГО ДИСКУРСУ

Abstract

Стаття присвячена розглядові лінгвістичних особливостей англомовного юридичного дискурсу. Мета нашого дослідження полягає в огляді найбільш значимих стилістичних особливостей англомовного юридичного дискурсу. Матеріалом дослідження слугували типові приклади англомовних юридичних документів. Виокремлено основні характеристики юридичного дискурсу, а саме: систему юридичних термінів, перевагу офіційно-ділового та наукового стилів у проаналізованих документах, відсутність емоційності висловлення, що зумовлено основною метою – донести смисл законів та документів в однозначній трактовці, особливі термінологічні сполучення слів, синтаксичні конструкції. Розглянуто основні функції юридичного дискурсу: регулятивну, яка полягає у встановленні і збереженні норм і цінностей, що обумовлюють взаємні дії між інститутом і суспільством, між агентами і клієнтами і між агентами всередині інституту; перформативну (прямі або непрямі приписи реципієнту вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Подібні висловлювання становлять тексти таких жанрів, як судове рішення, закон, постанова, директива, указ і ін.), інформативну, що складається в генеруванні, трансляції і ретрансляції сенсів, що визначають суть того чи іншого інституту, тобто створення певних інформаційних потоків в інституціональному комунікативному просторі; презентаційну (символічна і ритуальна), що складається в створенні іміджу (привабливості для суспільства) інституту і його агентів, а також авторитету права; кодову, що полягає в створенні спеціальної мови, ефективної для виконання цілей і завдань інституційної діяльності, а також у встановленні кордону між агентами і клієнтами дискурсу.

Keywords

• юридичний дискурс
• термін
• функції дискурсу