Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Sep 2021)
Вплив основного обробітку ґрунту на його щільність та вологість у посівах жита озимого на схилових землях Передкарпаття
Abstract
Ґрунтовий покрив Передкарпаття представлений здебільшого дерново-підзолистими поверхнево оглеєними ґрунтами. Ці ґрунти малородючі через несприятливі фізико-хімічні властивості при відносному багатстві валових форм поживних речовин. Тому необхідно розробляти агротехнічні заходи, які спрямовані на поліпшення аерації, теплового режиму й послаблюють негативний вплив надмірного зволоження, а в критичні періоди покращують забезпечення вологою. Одним з основних заходів, спрямованих на поліпшення агрофізичних властивостей ґрунту та його родючості, є впровадження раціональної системи обробітку ґрунту, зокрема основного обробітку. Метою досліджень було встановлення зміни агрофізичних властивостей (щільності складення, вологості й загальної пористості) ґрунту залежно від різноглибинних способів основного обробітку і їхнього впливу на врожайність жита озимого в умовах Передкарпаття. Встановлено, що виконання оранки на 20–22 см з розпушуванням підорного шару на 12–14 см забезпечило зменшення щільності ґрунту на 0,01–0,04 г/см3, що позитивно впливало на ріст і розвиток озимого жита. Оранка з розпушуванням підорного шару ґрунту сприяла кращому нагромадженню і збереженню вологи порівняно з іншими варіантами. Так, у варіанті з оранкою на 20–22 см запаси продуктивної вологи були вищими на 2,6–7,9%, а у варіанті з мілкою оранкою (на 12–14 см) – на 2,6–7,0%. Одна з причин цього явища полягає в тому, що загальна пористість ґрунту після оранки на 20–22 см з розпушуванням підорного шару на 12–14 см вища порівняно з іншими варіантами. Так, загальна пористість на 0,1–1,2% і повітроємність ґрунту на 0,2–1,1% на початок весняної вегетації і на 0,1–0,8% та 0,2–1,7% відповідно перед збиранням були вищі після оранки на 20–22 см з розпушуванням підорного шару на 12–14 см порівняно з полицевою (20–22 см) та мілкою (14–16 см) оранками. Застосування оранки на 20–22 см з розпушуванням підорного шару на 12–14 см забезпечило зростання врожайності озимого жита порівняно зі звичайною оранкою (20–22 см) на 1,2%, а з мілкою (14–16 см) – на 4,3%, причому внесення мінеральних добрив підвищило ефективність цього агрозаходу на 5,3–11,1%. Вищу на 17,8–17,2% рентабельність забезпечує оранка на 20–22 см із розпушуванням підорного шару ґрунту на 12–14 см у варіантах з удобренням порівняно з такими ж варіантами, де застосовували мілку оранку (14–16 см) та оранку на 20–22 см.
Keywords
