Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Mar 2025)
Особливості формування агроценозу сортів і гібридів ріпаку озимого в осінній період під впливом кліматичних чинників
Abstract
Формування теоретичних основ адаптивності рослин і методів створення генотипів з оптимальною реакцією на регульовані та нерегульовані фактори зовнішнього середовища є важливим напрямком наукових досліджень. Особлива увага приділяється оцінці ступеня відповіді генотипу на рестриктивні фактори зовнішнього середовища (вологість, температура, освітлення, забезпеченість поживними речовинами) та їх несприятливі комбінації (погодні умови, тривалість вегетації, мікроклімат поля, родючість ґрунту). В умовах конкретної зони вирощування взаємодія генотипу і факторів зовнішнього середовища визначає інтенсивність анаболічних і катаболічних процесів, співвідношення яких впливає на накопичення речовин у різних органах рослин у певні фази їх розвитку. Клімат Західного Лісостепу характеризується стійким зволоженням, достатнім теплом і помірно теплою зимою. Сума активних температур 1800–2400 ºС, тривалість вегетаційного періоду 175–180 днів, безморозного періоду коливається в межах 135–180 днів. Річна кількість опадів досягає 650‒750 мм. Такі кліматичні умови сприятливі для вирощування озимого ріпаку. Оскільки в посівах ріпаку озимого є як вітчизняні, так і закордонні сорти та гібриди, які мають як позитивні, так і негативні властивості, метою наших досліджень було вивчити особливості їх розвитку в осінній період. У статті проаналізовано зміни метеорологічних показників у періоди сівби – сходи та сходи – закінчення вегетації за роки досліджень, а також їх вплив на польову схожість насіння, ріст і розвиток рослин до кінця осінньої вегетації та накопичення цукрів у кореневій шийці різних сортів і гібридів озимих культур. Найвищі ці показники забезпечили сорти: Каньйон, Повінь та гібриди: Анністон, РХ 131.
Keywords
