Аналітично-порівняльне правознавство (Aug 2025)

Актуальні питання правового регулювання штучного інтелекту в ЄС, Україні та США

  • A. Y. Rudnychenko

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.04.1.65
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 4

Abstract

Read online

Стрімкий розвиток штучного інтелекту (далі ШІ) змушує законодавців по всьому світу розробляти правові механізми та правила, які дозволять врегулювати питання як створення ШІ систем, так і належного і правомірного їх використання. Попит на ШІ, як і кількість ШІ сервісів та їх користувачів, стрімко зростають і значно перевищують швидкість розвитку правового регулювання даного питання. Стало зрозумілим, що хоча ШІ і відкриває безпрецедентні можливості, він також становить значну загрозу для конфіденційності і захищеності персональних даних та авторських прав, що робить питання все більш актуальним. При цьому є важливим дотримання здорового балансу між захистом прав і розвитком інноваційних технологій, щоб забезпечувати стрімкий, проте контрольований подальший вектор розвитку цієї галузі. В статті досліджено, що за останні роки (2022–2025) Європейський Союз (далі ЄС), Сполучені Штати Америки (далі США) та Україна застосували різні підходи до регулювання ШІ. Встановлено, що ЄС став лідером у цій сфері, запровадивши комплексний обов’язковий акт, який має стати основною для впровадження регулювання ШІ в багатьох розвинених країнах світу; Україна використовує правову модель, не впроваджену ще в ЄС та США – запроваджуючи спеціальну форму захисту майнових прав на результати роботи ШІ – право особливого роду «sui generis», що потенційно дозволяє користувачам ШІ мати більші можливості до захисту своїх прав на території України, ніж це можливо в інших країнах; США в свою чергу досі віддають перевагу більш децентралізованому, ринковому підходу, який дозволяє компаніям і бізнесам діяти в рамках документів рекомендаційного характеру, застосовуючи їх відповідно до своїх потреб і особливостей. В статті оглянуто регулювання ШІ в цих юрисдикціях починаючи з 2022 року та основні ризики, які законодавці намагаються покрити шляхом прийняття нових нормативних актів та принципів. Особливу увагу в статті приділено різноплановості моделей підходу до питання регулювання ШІ, які можливості створює кожен з підходів. У підсумку обґрунтовано, що незважаючи на відмінності в регулюванні даного питання в різних юрисдикціях, кожен з яких має своє недоліки, для належного захисту прав власників інтелектуальної власності та адаптації до правової системи ЄС – важливим є забезпечити поступову імплементацію найкращих практик в законодавство України, тому метою і ключовою цінністю статті є пошук таких практик, і виділення сильних сторін підходу до даного питання в Україні.

Keywords