Український журнал Здоров'я жінки (Dec 2023)
Клінічне дослідження ефективності гідрогелевих пов’язок із лідокаїном у зменшенні запалення епізіотомної рани, післяпологового стресу та болю
Abstract
Епізіотомія, подібно до інших хірургічних втручань, активує запальні процеси в організмі, залучаючи прозапальні маркери, такі як інтерлейкіни, цитокіни і простагландини. Болючі відчуття, пов’язані з епізіотомією, можуть впливати на фізичне та емоційне благополуччя матері, особливо з урахуванням індивідуальних факторів, таких як ступінь розрізу та наявність ускладнень. У післяпологовому періоді страх, тривожність та очікування болю можуть підвищувати рівень стресу та вплинути на емоційний стан породіллі. Емоційний стрес може змінювати сприйняття болю, підсилюючи дискомфорт, пов’язаний із розрізом. Підвищений рівень гормонів стресу може впливати на імунну відповідь і механізми запалення, що, своєю чергою, може впливати на процес загоєння епізіотомії. Мета - дослідити фактори, що впливають на загоєння епізіотомної рани, зокрема, маркери запалення, післяпологового болю та психоемоційного стресу, для забезпечення повноцінної та комплексної допомоги матерям після пологів. Матеріали та методи. Проведено проспективне рандомізоване дослідження, що охоплювало аналіз клініко-лабораторних та анамнестичних даних 123 пацієнток, які вперше народжували, з епізіотомними ранами в Київському міському пологовому будинку № 5 протягом 2021-2022 рр. Жінок поділено на дві групи: групу порівняння - 63 пацієнтки, які отримували стандартне лікування; групу дослідження - 60 пацієнток, у яких додатково застосовували гідрогелеві пов’язки з лідокаїном. Вивчено рівні білків теплового шоку Hsp60 та бактеріального гомолога GroEl, динаміку сироваткового інтерлейкіна-6, кортизолу, болю та рівня стресу згідно з Единбурзькою шкалою післяпологової депресії. Статистичний аналіз здійснено за допомогою критерію Манна-Уітні та статистичного пакету «EZR v. 1.54». Результати. Аналіз отриманих результатів не виявив статистично значущих відмінностей показників Hsp60 та GroEl, інтерлейкіна-6, кортизолу, болю за 24 години після пологів між групами порівняння та дослідження (р>0,05). Показники інтерлейкіна-6 за 72 години після пологів становили відповідно 12,35 пкг/мл (10,478-14,09) проти 6,90 пкг/мл (4,50-9,85); р<0,001; кортизолу - відповідно 25,22 мкг/дл (23,113-29,335) проти 23,5 мкг/дл (19,6-26,0); р<0,001. Рівень болю за візуально-аналоговою шкалою за 72 години після пологів становив 4 (3-5) бали проти 3 (3-4) балів; р<0,001; а на 10-ту добу - відповідно 3 (2-3) бали проти 2 (2-3) балів; р=0,010. Рівень стресу за 72 години після пологів становив 16 (13-19,75) балів проти 11,5 (9-15,5) бала; р<0,001. Висновки. Розуміння складного зв’язку між епізіотомією, маркерами запалення, стресом і болем є ключовим елементом для забезпечення повноцінної та комплексної допомоги матерям після пологів. Впровадження стратегій, побудованих на основі фактичних даних, таких як персоналізовані протоколи лікування болю, психологічна підтримка та систематичний моніторинг маркерів запалення, може суттєво поліпшити самопочуття жінок і зробити процес післяпологового відновлення комфортнішим. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
