Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Nov 2022)
Співвідношення процедурної та процесуальної форм діяльності публічної адміністрації у контексті Закону України «Про адміністративну процедуру»
Abstract
У статті розглянуто питання сутності процедурної та процесуальної форми діяльності публічної адміністрації у контексті прийняття Закону України «Про адміністративну процедуру». Розкрито основні відмінності процедурної та процесуальної правової форм. Остання внаслідок наявності стадій може викликати настання юридичного наслідку і до остаточного вирішення справи, наприклад, по завершенню конкретної стадії розгляду справи. В той час як процедурна форми здатна викликати юридичний наслідок лише на кінцевому етапі її реалізації. Зазначено, що обов’язковим елементом процесуальної форми є стадія доказування обставин справи. На підставі аналізу ознак та співвідношення процесуальної та процедурної форми обґрунтовано тезис, що у сфері публічного управління та адміністрування існують дві самостійні різновиди процесуальної правової форми: адміністративне судочинство та адміністративне провадження. Галузевим різновидом процедурної форми в адміністративному праві названо адміністративну процедуру. Доведено недоцільність розмежування понять адміністративної процедури та адміністративного провадження за ознакою статики і динаміки. Як галузеві різновиди категорій вищого порядку (процедурної та процесуальної форм відповідно), ці поняття можуть і повинні бути розрізнені саме за родовими ознаками. Наголошено, що адміністративна процедура та адміністративне провадження є видовими поняттями різних за змістом категорій, а намагання встановити родово-видові зв’язки між цими поняттями до низки логічних суперечностей. Ці протиріччя проаналізовано на прикладі Закону України «Про адміністративну процедуру». Вказано на основні проблемні питання, вирішення яких необхідне до набуття чинності цим законом. З’ясовано, коло відносин, що повинні отримати процесуальну форму в адміністративному праві. Водночас наголошено, що адміністративне судочинство є самостійним видом процесуальної форми діяльності судів і не повинне розглядатись частиною теорії процесуально-процедурних форм діяльності публічної адміністрації. Підкреслено відмінності між теоретичними та нормативними конструкціями процесуальної та процедурної правової форми. Зазначено, що їх помилкове ототожнення заважає побудові теорії адміністративно-процедурного права, викликає дискусії щодо співвідношення категорій «адміністративний процес», «адміністративне провадження», «адміністративна процедура».
Keywords
