КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРОНАВІРУСНОЇ ХВОРОБИ (COVID-19) У ДІТЕЙ РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Abstract

Мета роботи: встановити анамнестичні, епідеміологічні та клініко-лабораторні особливості у дітей різних вікових груп з лабораторно підтвердженим SARS-CoV-2 в період циркуляції штаму «Омікрон». Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилася 51 дитина, віком від 0 до 18 років, з проявами коронавірусної інфекції та позитивним ПЛР тестом на SARS-CoV-2 в період циркуляції штаму «Омікрон». У дітей проводилося дослідження показників гемограми, рівня глюкози в сироватці крові, СРБ, прокальцитонін, коагулограма, ПЛР тест на SARS-CoV-2, рентгенографія ОГК Результати. Встановлено, що 23 дітей з SARS-CoV-2 (45,2%) мали контакт з хворими на ГРВІ. Майже 75% дітей до року мали негативний «швидкий» тест на SARS-CoV-2. Основною скаргою на момент госпіталізації у дітей була лихоманка (94,1%). Встановлено, що зміни стосовно кількості лейкоцитів спостерігалося лише у 47% дітей. У лейкоцитарній формулі превалював лімфоцитоз з моноцитозом над гранулоцитозом (58,8% та 43,1% відповідно) (р<0,05). За даними рентгенографії органів грудної клітки у 39,3% дітей виявлена пневмонія, а запальний процес частіше локалізувався у правій легені (62,5%). У 60% дітей з пневмонією рівень сатурації крові був ≥95, у 30% дітей в межах 92-94 % , і лише у двох дітей (10%) - ≤91. Збільшення фібриногену Б в сироватці крові виявлено у 35,3% пацієнтів з пневмонією, а збільшення прокальцитоніну в сироватці крові - у 23,5% пацієнтів з пневмонією. У 96,1% дітей нормалізація температури тіла настала у перші п’ять діб стаціонарного лікування, при цьому у 41,2% дітей вже на першу добу. Висновки. Таким чином, серед пацієнтів з лабораторно підтвердженою SARS-CoV-2 інфекцією в період циркуляції штаму «Омікрон» переважали діти віком до року та старше 6 років. Близько половини усіх дітей (45,2%) мали контакт з хворими на ГРВІ. Основною скаргою на момент госпіталізації у дітей була лихоманка яка знаходилася в межах субфебрильних та фебрильних цифр, тритина дітей мала гіпертермію. Зміни показників гемограми виявлені у 47% дітей, при цьому лейкоцитоз відмічався переважно у дітей раннього віка, проте як лейкопенія була характерна для дітей шкільного віку. У 43,1% дітей були рентгенологічні ознаки гострого бронхіту, а у 39,3% ознаки сегментарної або полісегментарної пневмонії, переважно у дітей шкільного віку з правобічним ураженням у більшості випадків. Кожна десята дитина з пневмонією мала низькі показники рівня сатурації крові (≤91%), а у кожної третьої дитини з пневмонією мало місце збільшення вмісту фібриногену Б та прокальцитоніну в сироватці крові. Під час лікування в основній масі пацієнтів нормалізація температури тіла спостерігалась у перші п’ять діб стаціонарного лікування, при цьому майже в половині випадків (41,2% ) – на першу добу перебування в стаціонарі.

Keywords

• діти; пневмонія; коронавірусна хвороба.