Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Sep 2024)

Гендерно зумовлене сексуальне насильство під час міжнародного збройного конфлікту на території України: постановка проблеми

  • Ali Ogly Zeinalov

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.83.3.8
Journal volume & issue
Vol. 3, no. 83

Abstract

Read online

У статті висвітлюється проблема гендерно зумовленого сексуального насильства під час міжнародного збройного конфлікту на території України. На підставі аналізу міжнародних документів, міжнародного звичаєвого права, наукових джерел свідчить про те, що сексуальне насильство та гендерно зумовлене насильство є відмінним поняттями. Однак у контексті судової практики України за статтею 438 «Порушення законів та звичаїв війни» Кримінального кодексу України гендерно обумовлене насильство носить виключно сексуальний характер та виражається переважно у вигляді зґвалтувань осіб за ознакою гендеру. Підтримано доктринальний підхід, відповідно до якого ознаками сексуального і гендерно зумовленого насильства виступають: 1) діяння (фактичний акт), 2) примус (акт вчиняється проти волі особи), 3) причина (зумовлена гендером), 4) наслідки (завдання особі одного чи декількох видів шкоди чи страждань). Встановлено ознаки згвалтування, пов’язаного зі збройним конфліктом, що випливають з Римського статуту Міжнародного кримінального суду, Елементів злочинів Міжнародного кримінального суду, а також зі звичаєвого міжнародного права. Actus reus згвалтування полягає в тому, що злочинець посягнув на тіло особи, вчинивши діяння, наслідком якого було проникнення, навіть незначне, в будь-яку частину тіла потерпілого чи злочинця, статевим органом, або ж проникнення в анальний чи вагінальний отвір потерпілого будь-яким предметом чи будь-якою частиною тіла; належність зґвалтування до складової воєнних злочинів визначається наявністю специфічної обстановки (примус з боку військовослужбовців). Means rea зґвалтування полягає в необхідності встановити усвідомлення злочинцем посягання на тіло людини шляхом вчинення діяння, наслідком якого було проникнення; в усвідомленні ним обставин вчинення діяння (застосування сили чи погрози її застосування, застосування примусу, використання обстановки, яка характеризується примусом, нездатність особи надати згоду, що виражає її дійсну волю), зокрема й відсутності згоди потерпілої особи.

Keywords