Критерії визначення "збройного конфлікту" у міжнародному гуманітарному праві: історичні передумови, сучасні виклики та правові реалії

Abstract

Глобальний ландшафт, закріплений широким спектром міжнародно-правових угод, передба­чає епоху мирного співіснування націй. Основою цього бачення слугують фундаментальні пра­вові акти, такі як Статут Організації Об’єднаних Націй та Статут Міжнародного Суду ООН (від 26.06.1945), які закріплюють принцип мирного співіснування. Крім того, Декларація про прин­ципиміжнародного права, що стосується дружніх відносин і співробітництва між державами (від 24.10.1970) і Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі (від 01.08.1975) будують свою роботу на цьому фундаменті, зміцнюючи доктрину мирної взаємодії між державами. Статут Організації Об’єднаних Націй резонує як чіткий заклик до націй надавати пріоритет миру та дипломатії над конфронтацією. Положення про те, що «всі члени Організації Об’єднаних Націй вирішують свої міжнародні спори мирними засобами таким чином, щоб не піддавати загро­зі міжнародний мир, безпеку і справедливість» (стаття 2(3)) - це не просто заява про наміри; це керівний принцип, що підкреслює цінність мирного співіснування. Цей принцип віддає перевагу діалогу, а не розбрату, співпраці, а не конфронтації, і розумінню, а не одностороннім діям. Однак розвиток міжнародних відносин з середини 20-го століття і до початку 21-го століт­тя демонструє дещо протилежну динаміку. Незважаючи на ці усталені доктрини, було чимало випадків, коли суперечки переростали у збройні конфлікти. Корейська війна, війна у В’єтнамі, безліч конфліктів на Близькому Сході та нещодавня громадянська війна в Сирії - це лише кілька прикладів, які залишили глибокий слід у структурі світових відносин. Такі події демонструють прикру схильність держав або угруповань всередині держав вдаватися до сили або погрози силою як засобу вирішення суперечок. Цей відхід від усталеної норми мирного врегулювання породжує низку нагальних питань і занепокоєнь, особливо в рамках міжнародного гуманітарного права. Як точно визначити «зброй­ний конфлікт»? Що відрізняє міжнародний конфлікт від неміжнародного? Заглиблюючись у цю підтему, дуже важливо розрізняти різні класифікації конфліктів. Тонке розуміння критеріїв, за якими розрізняють, наприклад, міжнародні конфлікти, внутрішні заворушення та інші види бойо­вих дій, набуває першочергового значення. Звернення до цих критеріїв не лише допомагає точно класифікувати конфлікти, але й забезпечує застосування відповідних правових механізмів для пом’якшення гуманітарних наслідків таких подій.

Keywords

• міжнародне гуманітарне право
• міжнародні збройні конфлікти
• війна
• Женевські конвенції