Освітологічний дискурс (Mar 2025)

Сутність трибридної моделі навчання на основі Metaverse: приклади успішного використання у вищій освіті

  • Viacheslav Osadchyi,
  • Kateryna Osadchа

DOI
https://doi.org/10.28925/2312-5829/2025.1.1
Journal volume & issue
Vol. 48, no. 1

Abstract

Read online

У дослідженні автори, грунтуючись на прогресі у сфері технологій віртуальної реальності й Metaverse та зростанні зацікавленості науковців тематикою впровадження них у вищу освіту, представили сучасне розуміння Metaverse, його структуру (обладнання вендорів, програмне забезпечення, технології ігрової індустрії, технології соціальних мереж, платформи Metaverse, фінансові платформи, ринок активів для токенів та платформи блокчейну, кінцеві користувачі) та опис чотирьох його типів (доповнена реальність, віртуальна реальність, дзеркальний світ, лайфлогін). На основі аналізу наукової літератури авторами обгрунтовується поява нової після гібридної моделі навчання – трибридної, яка, на думку авторів, поєднує традиційне особисте навчання, онлайн-навчання та віртуальне середовище (модельоване середовище, імерсивне середовище чи Metaverse). Не заглиблюючись у теоритичне обгрунтування, автори також вводять новий темін – «чотирибридна модель навчання», маючи на увазі, що до всіх елементів трибридної моделі навчання додаються технології штучного інтелекту (інтелектуальні агенти, ШІ чати, ШІ тьютори тощо). Аналіз системних оглядів наукових публікацій щодо використання технології Metaverse у вищій освіті свідчать, що Metaverse має значний потенціал для трансформації вищої освіти завдяки можливості моделювати імерсивні та інтерактивні середовища, реальні сценарії (наприклад, у медицині, архітектурі, будівництві), зокрема за допомогою цифрових двійників, підвищуючи залученість студентів у навчальний процес, покращуючи їх досвід і ефективність навчання. На основі аналізу наукових публікацій щодо використання Metaverse у вищій освіті авторами проаналізовано приклади успішного використання Metaverse у вищій освіті, що можуть слугувати підґрунтям для наслідування в українських університетах. Зокрема, віртуальні симуляції й екскурсії допомагають студентам вивчити складні концепції та реальні ситуації більш захоплююче та інтерактивно; детально розроблені навчальні сценарії дозволяють ставити студента в центр навчання, пропонуючи можливості персоналізованого та адаптивного навчання; доцільно продумані конфігурації аудиторій у Metaverse, реалістичні аватари, використання віртуальних персонажів як співучнів для співпраці та обміну знаннями допомагають у створенні більшого ефекту занурення, що у свою чергу впливає на покращення навчального досвіду студентів. Незважаючи на обмежені докази ефективності, Metaverse визнається перспективним інструментом для інновацій у вищій освіті. Він може стати ключовим елементом освіти майбутнього, але його впровадження вимагає подолання технічних, правових та педагогічних викликів.

Keywords