Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика (May 2024)

ІСТОРІЯ ТА МУЗИКА У БІОФІКЦІЙНОМУ РОМАНІ “ВСІ РАНКИ СВІТУ” ПАСКАЛЯ КІНЬЯРА

  • Oksana Savych

Journal volume & issue
no. 1(35)
pp. 78 – 81

Abstract

Read online

Вступ. Досліджується специфіка репрезентації історії в романі "Всі ранки світу" (1991) французького письменника Паскаля Кіньяра, одного з чільних представників сучасного літературного процесу Франції. У цьому творі він реактуалізує епоху бароко, зображуючи історію життя двох відомих композиторів тієї доби – Жана де Сент-Коломба, який є протагоністом роману, і його учня Марена Маре. Авторський метод відтворення біографії цих персонажів характеризується відходом від історичної документальності та суттєвим превалюванням фікційного над фактуальним. У зв'язку з цим маємо підстави вважати "Всі ранки світу" біофікційним романом. Методи. Методологічну базу цієї розвідки утворюють сучасні франкомовні дослідження (А. Бюізін, А. Жефен, Х. Ліамлагі), у яких проаналізовано природу й атрибутивні ознаки жанру біофікційного роману. Результати. У межах тлумачення роману "Всі ранки світу" залучення теорії біофікційного роману дозволяє увиразнити розуміння авторського підходу до оперування історією. Так, зосереджуючи романну дію в XVII ст., автор приділяє найбільше уваги репрезентації не зовнішніх обставин життя відомого композитора, а особливостям його внутрішнього буття. Також П. Кіньяр здебільшого відходить від історичних відомостей про Сент-Коломба та його учня, домислюючи більшу частину перипетій їхнього життя й узгоджуючи їх із власною світоглядною парадигмою. Автор воднораз постулює недовіру до традиційної історіографії та порушує унормований погляд на історію барокової музики. Також Кіньяр зображує у творі власну неконвенційну концепцію темпоральності, що ґрунтується на його ідеї про "давні часи" – в інтерпретації письменника йдеться про так званий час первісних витоків сущого, який продовжує проявлятися в теперішньому. Так, завдання митця у Кіньяровій перспективі полягає в тому, щоб його роботи відтворювали відлуння цього "минулого, що триває". Висновки. Здійснена нами аналітика дозволила виснувати, що жанр біофікційного роману слугує реалізації авторського нетрадиційного тлумачення історії й часу та його репрезентації у своїх творах.

Keywords