Латентний атеїзм дитячої літератури радянського часу

Abstract

Висвітлюється стан зміни сприйняття естетичної загальнокультурної парадигми, що ґрунтується на відповідних ідеологічних партійних резолюціях радянських часів. Акцентується конфронтація соцреалізму, що на тепер постає завершеним феноменом та інтерпретується як версія масової культури, з модернізмом та авангардизмом (Д. Затонський). Увагу приділено тотально-ідеологічному спрямуванню мистецтва для дітей, коли дитина набуває статусу „державної власності”, а її свідомість через літературу формується в перспективі завуальованого атеїзму. Внаслідок цього творча авторська свідомість, „стерилізована” від релігійної домінанти, діє в ущільненому діапазоні текстів дитячої літератури, типологічно залежному від ідейного, тематичного та жанрового канону. Своєрідній ревізії підлягає знакова поема Едуарда Багрицького „Смерть піонерки”, сучасне прочитання якої радикально змінює її первісне рецептивне навантаження.

Keywords

• соціалістичний реалізм
• дитяча література
• рецептивний потенціал тексту
• ідеологія
• атеїзм
• Едуард Багрицький