Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (May 2025)
Переваги та недоліки медіації та примирення сторін в адміністративному судочинстві
Abstract
У статті розглядаються різносторонні плюси та мінуси застосування процедур медіації та примирення в системі адміністративного судочинства. Досліджується, як ці альтернативні способи врегулювання конфліктів застосовуються в конкретному випадку адміністративно-правових спорів між фізичними особами та державними інституціями. Дослідження показує, що медіація забезпечує значні переваги, зокрема, збільшення ефективності судочинства, відчутне зменшення фінансових витрат як для судової системи, так і для учасників, надзвичайну гнучкість у створенні індивідуальних домовленостей, окрім традиційних методів судового захисту, збереження існуючих взаємин між громадянами та адміністративними структурами, підвищений захист секретної інформації, більшу свободу учасників у процесах прийняття рішень. Проте, запровадження медіації натрапляє на серйозні перепони. Це, зокрема, диспропорції владних повноважень, які притаманні конфліктам між пересічними громадянами та державою, недостатній розвиток української правової та інституційної інфраструктури для адміністрування медіаційних процесів, глибоко закорінений опір, як у культурному, так і в професійному середовищі ключових учасників, відчутна нестача медіаторів, що мають відповідну кваліфікацію в галузі адміністративного права, ліміти, що стосуються розробки практики та забезпечення юридичної ясності, можливі компроміси стосовно суспільних інтересів та вимог прозорості, а також ризики стратегічних маніпуляцій, що використовують тактику затягування або недобросовісну участь. В статті також досліджено актуальний стан законодавчого врегулювання медіації в Україні, роблячи аналіз Закону України «Про медіацію» та його можливий вплив на адміністративне судочинство. Пропонуються конкретні способи впровадження медіаційних процедур, що могли б інтегрувати міжнародний досвід у вітчизняні реалії з врахуванням особливостей адміністративної юстиції. У статті акцент робиться на питаннях професійного навчання медіаторів зі спеціалізацією в адміністративному праві та ймовірних варіантах усунення структурних невідповідностей між громадянами та органами державної влади під час процесу медіації. Безперечно, медіація не є універсальним засобом. Хоча в багатьох судочинствах її, очевидно, неможливо використовувати, вона все ж таки розширює арсенал суду для врегулювання суперечок, сприяє встановленню правового порядку та покращенню ставлення громадян до судових рішень та дій суддів.
Keywords
