Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Aug 2025)
Міжнародні норми та механізми правової відповідальності за звуковий терор
Abstract
У статті здійснено міждисциплінарний аналіз міжнародно-правових засад відповідальності держав за використання акустичного терору в умовах збройного конфлікту. Акустичний терор розглядається як форма насильства, що застосовується для психологічного тиску, деморалізації та позбавлення сну цивільного населення або супротивника. У контексті сучасних гібридних війн автор підкреслює дестабілізаційний і руйнівний ефект звукових атак. Окрему увагу приділено прикладам використання акустичних засобів під час російсько-української війни (з 2022 року) та під час військових дій росії в Сирії (2015–2020), коли авіаудари й обстріли супроводжувалися постійним звуковим тиском на цивільне населення. У статті наголошується, що міжнародне гуманітарне право наразі не містить спеціальних норм щодо акустичного терору, однак наявні механізми дозволяють застосовувати аналогію до інших видів неконвенційної зброї. Аналізується судова практика Міжнародного кримінального суду, Міжнародного суду ООН та МКТЮ (зокрема справи «Конго проти Уганди», вибуху в Локербі, хімічних атак у Сирії, справи Караджича, Мілошевича та обстрілів Сараєва). Хоча жодна з них не стосувалася акустичного терору безпосередньо, вони можуть створити підґрунтя для визнання подібних дій порушенням міжнародного гуманітарного права. Також розглянуто проблему доказування акустичного терору як форми катування. Запропоновано шляхи вдосконалення методів документування: використання психіатричної експертизи, акустичного моніторингу та технологій для фіксації звукового впливу. Автор наголошує на потребі розробки єдиних міжнародних стандартів для визнання психологічної шкоди у таких справах. У висновках підкреслюється потреба в створенні спеціального міжнародного правового механізму, який визнає акустичний терор окремим складом злочину. Пропонуються напрями вдосконалення: нормативне закріплення поняття «акустичний терор», запровадження санкцій і відповідальності за його використання, створення міжнародного реєстру для фіксації відповідних фактів. Стаття робить внесок у розвиток міжнародного права, актуалізуючи проблематику нових форм насильства в умовах гібридних збройних конфліктів.
Keywords
