Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Mar 2024)

Актуальні проблеми правового регулювання політичної реклами як форми передвиборної агітації у соціальних мережах

  • B. O. Prudkyi

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.1.21
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 81

Abstract

Read online

Стаття присвячена питанням правового регулювання політичної реклами як форми передвиборної агітації у соціальних мережах та на інших онлайн-платформах, має на меті виокремлення центральних проблем, а також окреслення контуру можливих шляхів вирішення таких проблем за рахунок дослідження українського та міжнародного досвіду роботи з контролем інформаційного поля, а саме в частині провадження агітаційної діяльності відповідних суб’єктів у соціальних мережах, на інших онлайн-платформах під час виборчого процесу. Особлива увага у поточному дослідженні приділяється співвідношенню національного та корпоративного регулювання питань, пов’язаних з використанням послуг зарубіжних онлайн-платформ з розміщення інформації, що має характер політичної реклами. Крім того, окреслюється коло проблем, котрі зараз знаходяться поза спектром правового регулювання та обумовлені з одного боку швидкими темпами розвитку цифрових технологій, з іншого – природою та сутністю такого явища як агітація в цілому, а саме в частині широкого інструментарію для здійснення впливу на аудиторію. У підсумку відзначено, що існуючі на сьогодні проблеми правового регулювання передвиборної агітації у формі політичної реклами, що розміщується в соціальних мережах та на інших онлайн-платформах, можна розподілити на такі основні групи: відсутність дефініції політичної реклами у національному законодавстві; недостатній рівень правового регулювання такої реклами, що призводить до утворення так званих «сірих зон» агітації; наявність колізій відносно національного законодавства, а також відсутність єдиного понятійного апарату у галузевому саморегулюванні, запровадженому самими онлайн-платформами; необхідність посилення співпраці з зарубіжними онлайн-платформами задля впровадження політики спільного регулювання окреслених питань. Як наслідок, наголошується на необхідності співпраці держави як законодавця та корпорацій як недержавних суб’єктів, що володіють та здійснюють управління конкретними ресурсами, використовуваними для розміщення матеріалів передвиборної агітації. Також зроблено висновок про потребу звернути особливу увагу на удосконалення національної законодавчої бази в частині розуміння політичної реклами як соціального феномену та створення спеціальних норм для врегулювання правовідносин щодо розміщення такої реклами у соціальних мережах та на інших онлайн-платформах.

Keywords