Особливості лікування дітей з епітеліальним куприковим ходом, які дають змогу отримати задовільний результат

Abstract

За 10 років (2010-2020 рр.) проліковано 46 дітей з епітеліальним куприковим ходом. У 40 (87%) дітей були куприкові кісти з куприковою норицею, у 6 (13%) хворих нориці не було. Превалювала кількість хлопчиків - 32 (67%), дівчат - 14 (33%), що відповідає даним літератури. За віком хворі розподілені так: до 10 років - 6 (13%) хворих, 10-14 років - 8 (17%), від 14 років - 32 (70%) хворі. Кількість гнійних ускладнень за цей період зменшилася удвічі (з 12% до 6%). Оскільки характер застосованих оперативних втручань за цей час суттєво не змінився, то позитивний результат, на думку авторів, отримано унаслідок удосконалення старих і впровадження нових методів ведення перед- і післяопераційного періодів. У статті проведено детальний аналіз передопераційної підготовки, відображено деякі етапи оперативного втручання, деталізовано правила ведення післяопераційного періоду. Зроблено акцент на важливості таких методів лікування дітей з епітеліальним куприковим ходом. До операції: проведення фістулографїї як вкрай важливого методу діагностики; застосування гіпоалергенних депіляторних кремів із метою підготовки операційного поля. Операція: проведення і завершення операції без лігатур в операційній рані завдяки ретельному гемостазу, що унеможливлює виникнення лігатурних фістул у післяопераційному періоді. Після операції: заборона сидіти протягом двох тижнів і виконання правил асептики в ділянці операційної рани забезпечує зазвичай первинне загоєння. Виконання вказаних особливостей у лікуванні дітей з епітеліальним куприковим ходом дає змогу отримати задовільний кінцевий результат. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• епітеліальний куприковий хід
• діти
• лікування