СТАБІЛЬНІСТЬ БЕЗ КОНСЕНСУСУ: ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО РЕГУЛЮВАННЯ СТЕЙБЛКОЇНІВ У ЄС, ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, СІНГАПУРІ ТА ЯПОНІЇ

Abstract

Автори досліджують правові та регуляторні підходи до стейблкоїнів у чотирьох ключових юрисдикціях: Європейському Союзі (ЄС), Великій Британії, Сінгапурі та Японії. Аналіз демонструє суттєві відмінності в стратегіях, що зумовлені різними правовими традиціями, економічними пріоритетами та інституційною архітектурою. Попри спільну мету – забезпечення стабільності стейблкоїнів – держави не дійшли консенсусу щодо того, якими саме юридичними засобами її слід досягати. У той час як ЄС через регламент MiCAR акцентує на прозорості й стабільності, це супроводжується надмірною жорсткістю норм. Японія гарантує фінансову безпеку шляхом жорстких вимог до резервів і зберігання активів, Сінгапур натомість заохочує інновації через гнучке регулювання, що створює ризики викупу в кризових умовах. Велика Британія прагне до збалансованого підходу, поєднуючи ліквідність, захист інвесторів і сегрегацію активів. У дослідженні підкреслено, що навіть серед провідних економік світу не сформовано єдиного правового підходу до регулювання стейблкоїнів: кожна країна адаптує свою модель відповідно до власного контексту й профілю ризиків. У зв’язку з цим стаття обґрунтовує необхідність розроблення в Україні національної стратегії регулювання стейблкоїнів, яка збалансовуватиме інновації, фінансову стабільність і захист інвесторів. Зважаючи на міжнародну практику, зокрема британські вимоги до ліквідності та відокремлення активів, а також на глобальні ініціативи координації, такі як Project Guardian, Україна може забезпечити довіру до цифрових активів і гармонізувати свої підходи з актуальними світовими стандартами. Запропоновані рекомендації формують практичну правову основу для безпечної та адаптивної інтеграції стейблкоїнів у фінансову систему України.

Keywords

• правове регулювання
• цифрові активи
• захист інвесторів
• неплатоспроможність
• стейблкоїн
• фінансова стабільність