Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина (Dec 2020)

ГОСТРЕ ПОШКОДЖЕННЯ НИРОК У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ З ГЕМОДІНАМІЧНО ЗНАЧУЩОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ПРОТОКОЮ

  • Т. Борисова,
  • О. Оболонська,
  • Д. Сурков

DOI
https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.4.38.2020.2
Journal volume & issue
Vol. 10, no. 4(38)

Abstract

Read online

Вступ. Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (ГЗВАП) приводить до феномену «обкрадання» великого кола кровообігу і гіпоперфузії нирок, що може сприяти розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН). Мета дослідження. Оцінити частоту та тяжкість ГПН за критеріями неонатальної модифікації KDIGO у недоношених новонароджених з ГЗВАП. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 74 недоношених дітей (гестаційний вік 29-36 тижнів), які знаходились на лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених. Тривалість спостереження - десять діб з першої доби життя. Пацієнти були розподілені на три групи залежно від наявності відкритої артеріальної протоки та її гемодинамічної значущості: І група - 40 дітей з ГЗВАП, ІІ група - 17 дітей з відкритою артеріальною протокою (ВАП) без гемодинамічних розладів, ІІІ група - 17 дітей з закритою артеріальною протокою. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених здійснювалось за загальноприйнятою методикою. При ГЗВАП для закриття артеріальної протоки використовували 32 недоношеним ібупрофен, 8 - рестриктивну інфузійну терапію. Ехокардіографія з доплерометрією виконувалася на 5-11 години життя і далі щодня для визначення ВАП, її розміру та гемодинамічної значущості. Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН проводились за критеріями неонатальної модифікації KDIGO, для чого вивчались концентрація сироваткового креатиніну на першу, третю, п’яту, сьому, десяту добу та рівень діурезу кожні 6-12 годин. Результати дослідження. ГПН на третю добу життя діагностовано у 52,5 % дітей з ГЗВАП, що в 2,2 рази частіше, ніж у дітей з ВАП без гемодинамічної значущості (р0,05 і ρ=0,324, р>0,05, відповідно). Концентрація сироваткового креатиніну напряму корелювала з добою закриття ВАП. Аналіз зв’язку швидкості закриття ВАП і наявності ГПН у групі ГЗВАП показав, що у разі пізнього закриття артеріальної протоки (на 3-5 добу життя) пошкодженням нирок страждали 16 (94,1 %) недоношених проти 1 (5,9 %) випадку серед дітей, у котрих протока закрилася у перші дві доби (OR = 36,57; CI: 4,02-332,34; р<0,001). Встановлений також тісний кореляційний зв'язок швидкості закриття ВАП і максимальної стадії ГПН (ρ=0,700, р˂0,001). Висновки. ГЗВАП сприяє розвитку ГПН у недоношених новонароджених. Діаметр та швидкість закриття артеріальної протоки визначають частоту, ступінь тяжкості ГПН у недоношених з ГЗВАП. Необхідні додаткові дослідження з метою ранньої діагностики ГПН у передчасно народжених дітей з ГЗВАП.

Keywords