Підготовка майбутніх учителів до роботи з фразеологізмами на уроках української мови в початковій школі

Abstract

У запропонованій статті висвітлено питання підготовки майбутніх педагогів до роботи з фразеологізмами на уроках української мови в початковій школі. Метою статті є формування й експериментальна перевірка методичного інструментарію вивчення фразеологізмів у почат- ковій школі через нововиявлені тексти Бориса Грінченка, що стали джерельною базою «Словаря української мови» (1907 — 1909). Завдання статті полягають у потребі аналізу типових освіт- ніх програм Олександри Савченко та Романа Шияна, підручників з української мови та читання для НУШ з окресленої теми; актуалізації прийомів «Попрацюймо зі словником Бориса Грінченка» (за Антоніною Мовчун), семантизації фразеологізмів за допомогою лексичного синоніма та кон- тексту; формування й апробування прийому символічного бачення з метою семантизації стій- ких народних висловів у початковій школі; оприявненні результатів апробування окреслених прийомів вивчення фразеологізмів майбутніми педагогами початкової школи. Представлено алгоритм використання прийому семантизації сталих народних висловів за допо- могою контексту через твір «Один переклад з української мови» Бориса Грінченка: читання вір- туального діалогу між персонажами тексту; виявлення в тексті фразеологізму дівчина вродлива як повная рожа; дослідження за «Словарем української мови» Бориса Грінченка значення слів рожа та пика; формулювання висновку про контекст, що «проявив» значення стійкого народного вислову: дівчина вродлива як повная рожа — дівчина надзвичайної краси. У статті презентовано результати апробування інноваційного прийому символічного бачення через Грінченків рукопис «Слова з Харківського та Зміївського повіту» (лексичні матеріали, зібрані з народних уст), записані 1880 — 1882 рр.», що введені як приклади до статей «Словаря…». Відтак з’ясовано непроминальне значення рукопису і доцільність його введення в науковий обіг. Актуалізовано долучення назви Грінченкової повісті «Під тихими вербами» (1901) до «Крилатих висловів в українській літературній мові» (1975). Обґрунтовано доцільність уведення антоно- мазу Просвітитель до фразеологічної системи української мови, оскільки цьогорічний ювіляр жив і працював для України.