Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві (Nov 2016)
Становлення системи підготовки вчителів фізичного виховання в Польщі (ХIХ – початок ХХ ст.)
Abstract
У статті подано результати аналізу передумов зародження й розвитку системи підготовки вчителів фізичного виховання для загальноосвітніх шкіл у Краківському та Познанському університетах від кінця ХІХ – до початоку ХХ ст. Завдання дослідження полягає у виявленні провідних тенденцій у розвитку системи підготовки вчителів фізичного виховання в Краківському та Познанському університетах Польщі в другій половині ХІХ та 30-х рр. ХХ ст. Протягом першої половини ХІХ ст. в Кракові й Познані відбувався процес зростання популярності фізичного виховання в середовищі гімназійної та студентської молоді. У 1817 рр. при Краківському університеті відкрито курси кінної їзди, плавання, фехтування. Особливо активно в період 70– 80-х рр. ХІХ ст. діяло гімнастичне товариство “Cокіл”. Із другої половини ХІХ ст. до 1924 р. вірішальну роль у процесі підготовки вчителів фізичного виховання в Польщі відігравала курсова форма навчання. Після отримання незалежності Польщі в 1918 р. розпочався процес пошуку нових концептуальних підходів у створенні національної системи підготовки вчителів фізичного виховання. Головною в той історичний період були концепція підготовки вчителів у спеціальному вищому навчальному закладі фізичної культури з одночасним створенням факультетів фізичного виховання при університетах та концепція здійснення підготовки цих спеціалістів у педагогічних інститутах. Значний вплив на розвиток фізичного виховання в Польщі мав політичний переворот у травні 1926 р. Розпочався процес мілітарізації освіти. Зміст навчальних програм із фізичного виховання в школах тісно поєднувався з початковою військовою підготовкою. Організація навчального процесу ставила, передусім, завдання підготовки спеціалістів з урахуванням можливості війни в Європі. В університетах підготовка в цій галузі спиралася на класичні, традиційні гуманістичні ідеї й мала більш незалежний характер в організації навчально-виховного процесу студентів, порівняно з ЦІФВ.
