Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Apr 2024)

Політично-правові аспекти отримання повоєнних репарацій за злочини екоциду, вчинені російською федерацією на території України

  • I. V. Mishchuk

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.81.2.4
Journal volume & issue
Vol. 2, no. 81

Abstract

Read online

Війна, яка триває на території України вже більше дев’яти років щоденно завдає нищівного удару навколишньому природному середовищу, оскільки будь-які військові дії так чи інакше впливають на природні ресурси Землі. Щоденно армія держави-агресора застосовує заборонені міжнародним гуманітарним правом способи й прийоми ведення збройного конфлікту й наносить умисну шкоду довкіллю та цивільному населенню України. З огляду на це, у статті досліджуються концептуальні засади (теоретичні й практичні) щодо сплати Російською Федерацією повоєнних репарацій для України та її політичних партнерів у зв’язку з вчиненням міжнародного злочину – екоциду. Встановлено, що увага до питань екологічних забруднень є досить виправданою, оскільки через шкідливі виробничі процеси господарської діяльності, а також через збройні конфлікти людська цивілізація руйнує екологічну оболонку Землі, завдаючи тим самим незворотної шкоди та наближаючи нас до екологічної катастрофи. Такі дії в міжнародному публічному праві визнаються екоцидом, хоча єдиного визначення цього поняття ні на національному, ні на міжнародному рівні не існує і досі. Поняття «екоцид» виникло задовго до його практичного застосування у вітчизняних та міжнародних наукових колах. Водночас, активно вживати термін «екоцид» і розглядати його як один з основних міжнародних злочинів розпочали тільки наприкінці 1970-х років. Це стало поштовхом до імплементації положень про екоцид до актів національного законодавства та встановлення кримінальної відповідальності за його вчинення. Разом з тим, автором акцентовано увагу на гострій необхідності внесення змін до ст. 5 Римського статуту Міжнародного кримінального суду у зв’язку з тим, що поняття «екоцид» згадується в документі побіжно та не містить чіткої правової регламентації. Перспективною вважається ініціатива фонду «Stop Ecocide Foundation», яким у червні 2022 року з нагоди 75-ї річниці відкриття Нюрнберзького процесу було презентовано Проект змін до Римського статуту МКС. На відміну від сучасної редакції Статуту, ініціатори проводять чітку дефініцію поняття «екоцид», що дозволить державам-підписантам безперешкодно звертатися до використання цього положення на практиці.

Keywords