Український журнал Здоров'я жінки (Nov 2023)

Ендокринна і гінекологічна захворюваність у жінок із непліддям та посттравматичним стресовим розладом

  • O.O. Karlova,
  • F.E. Blali

DOI
https://doi.org/10.15574/hw.2023.168.14
Journal volume & issue
no. 5(168)
pp. 14 – 20

Abstract

Read online

Посттравматичний стресовий розлад - комплекс психічних симптомів тривожного, нав’язливого та уникаючого характеру, що зберігаються понад 6 місяців після дії травмуючого фактора. Мета - вивчити репродуктивний анамнез пацієнток із неплідністю та посттравматичним стресовим розладом для удосконалення підготовки до допоміжних репродуктивних технологій. Матеріали та методи. Проаналізовано репродуктивний анамнез, гінекологічну та ендокринну захворюваність 67 пацієнток із непліддям, яких поділено на дві групи: І група - 36 жінок із порушеною фертильністю до дії травмуючого фактора, ІІ група - 31 жінка з ненастанням вагітності на тлі стресового розладу. Групу порівняння становили 45 жінок із непліддям без проявів посттравматичного стресового розладу, контрольну групу - 30 здорових жінок. Результати. Пацієнтки І групи мали переважно первинний характер неплідності (80,5%), у ІІ групі переважна більшість жінок мали вагітності та пологи. У І групі 44,4% жінок мали тривалість непліддя 5 та більше років, у ІІ групі 64,1% - до 3 років. У І групі пацієнткам були властивими пізнє менархе (22,2%; у ІІ групі - 6,5%), маткові кровотечі підліткового (33,3%) і репродуктивного (27,8%) періодів (у ІІ групі - 9,7% і 12,9%, відповідно). Пацієнтки І групи частіше мали супутній цукровий діабет (33,3%; у ІІ групі - 16,2%), ожиріння (38,9%; у ІІ групі - 29,0%), гіперандрогенемію (27,8%; у ІІ групі - 16,2%). Кожна третя пацієнтка з непліддям і посттравматичним стресовим розладом мала підвищену концентрацію пролактину. Висновки. Посттравматичний стресовий розлад є потужним фактором порушення фертильності, адже в групі жінок із непліддям, зареєстрованим після травмуючого фактора, попередній анамнез був неускладненим (у переважної більшості (77,5%) відбулися пологи), частота ендокринних розладів відповідала показникові жінок контрольної групи: порушення вуглеводного обміну (16,2% і 20,2%, відповідно), ожиріння (29,0% і 23,3%, відповідно), гіперандрогенемія (16,2% і 13,3%, відповідно). Пацієнтки з посттравматичним стресовим розладом, у яких відмічалася неплідність до дії травмуючого фактора, переважно мали первинну форму порушення фертильності (80,5%), пізнє менархе (22,2%; у контрольній групі - 6,6%), ювенільні (33,3%; у контрольній групі - 6,6%) та аномальні маткові кровотечі в репродуктивному періоді (27,8%; у контрольній групі - 10%). Ендокринні розлади також були більш поширеними в цій групі - порушення вуглеводневого обміну (33,3%), ожиріння (38,9%), гіперандрогенемія (27,8%). Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords