Український журнал військової медицини (Dec 2019)
ПИТАННЯ РЕПРОДУКТИВНОГО ЗДОРОВ’Я ЖІНОК ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В АСПЕКТІ СТРЕС-АСОЦІЙОВАНИХ ДИСГОРМОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ
Abstract
Широка інтеграція жінок в оборонну сферу передбачає покращення гендер- специфічної медичної допомоги. Згідно результатів попередніх досліджень[3], військовослужбовці жінки в умовах воєнного середовища порівняно з колегами чоловіками більш чутливі до впливу стрес-факторів зони війни і схильні до формування неусвідомлених психосоматичних проблем, що насамперед мають відношення до порушень репродуктивного здоров’я. При дослідженні репродуктивного гормонального профілю військовослужбовців жінок під час виконання обов’язків військової служби у районах проведення АТО/ООС було визначено статистично значимо вищі рівні прогестерону та пролактину (U = 17,0 р = 0,001) і (U = 44,0 р = 0,009) у порівнянні з цивільними жінками: 8,95 (6,70-14,38) і 4,25 (3,15-5,20) нмоль/л 12,10 (8,48-17,23) і 7,75 (6,13-9,63) нг/мл, відповідно. При цьому, виявлення в 70,0±20,6% випадків у військових жінок підвищеного рівню прогестерону, саме у першу фазу менструального циклу може свідчити про наднирниковий генез гормональних порушень і бути додатковим підтвердженням стрес-асоційованого характеру розладів репродуктивного здоров’я у даної категорії пацієнток. Визначені гормональні зміни відіграють значну роль у розвитку порушень менструальної і репродуктивної функції військовослужбовців жінок, які перебувають або повернулися із зони бойових дій і потребують проведення подальших досліджень.
