Аналітично-порівняльне правознавство (Sep 2024)
Можливості та виклики найму медіатора: правовий та практичний аспекти
Abstract
Стаття присвячена дослідженню організаційно-правових форм діяльності медіатора в контексті їх застосування суб’єктами господарювання для найму медіаторів. Автором розглянуто два основні підходи здійснення медіатором своєї діяльності: 1) за наймом, через суб’єкта, що забезпечує проведення медіації, або через об’єднаннямедіаторів; 2) індивідуально, як фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або як фізична особа - підприємець. З урахуванням зазначених підходів проаналізовано правові та практичні аспекти вибору суб’єктами господарювання того чи іншого підходу для найму медіаторів. Відзначається, що згідно з першим підходом суб’єкт господарювання повинен отримати статус суб’єкта, що забезпечує проведення медіації. Водночас такий підхід через наявність прогалин у законодавстві викликає дискусії щодо його практичної застосовності, а також обмежений можливостями врегулювання конфліктів (спорів), у яких відповідний суб’єкт господарювання не є стороною конфлікту (спору). Здійснюючи аналогію з досвідом суб’єктів господарювання взаємодії з «внутрішніми адвокатами», розглянуто можливості застосування другого підходу для найму медіаторів. Зокрема, автором проаналізовано позиції органів податкової служби, Ради адвокатів України, Верховного Суду щодо можливості найманого працівника, який обіймає посаду, що не передбачає здійснення адвокатської діяльності, але водночас який має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, представляти свого роботодавця в суді як адвокат. Окрему увагу приділено питанню обліку адвоката як самозайнятої особи, який водночас є найманим працівником на посаді, що не передбачає здійснення адвокатської діяльності. Крім того, висвітлено проблемні питання щодо нарахування та сплати єдиного соціального внеску в досліджуваних правовідносинах. На підставі проаналізованого досвіду автор робить висновки щодо можливостей найму медіатора суб’єктом господарювання для врегулювання внутрішніх конфліктів (спорів) в контексті другого підходу, а також підкреслює недоліки правового регулювання здійснення медіаторами своєї діяльності за наймом, що обумовлює необхідність внесення законодавчих змін.
Keywords