Аналітично-порівняльне правознавство (May 2023)

Діяльність правоохоронних органів і суду при притягненні кривдників до адміністративної відповідальності за домашнє насильство

  • A. Manzhula

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.01.61
Journal volume & issue
no. 1

Abstract

Read online

У науковій статті досліджено діяльність правоохоронних органів, зокрема поліції і суду при притягненні кривдників до адміністративної відповідальності за домашнє насильство. В статті розглянуті поняття домашнього насильства, форми та прояви домашнього насильства. Досліджені положення законодавства, що передбачають адміністративну відповідальність. Зазначено, що адміністративна відповідальність передбачена статтею 173-2 КУпАП. Наголошено, що згідно КУпАП на поліцію покладено обов’язок по складанню протоколу про адміністративне правопорушення передбачене статтею 173-2 КУпАП. В тому числі працівники цього правоохоронного органу зобов’язані збирати докази на підтвердження фабули викладеної у протоколі. Після цього матеріали справи передаються до суду. Розкрито деякі проблеми реалізації адміністративної відповідальності, зокрема зазначено, що застосування на практиці статті 173-2 буває досить складним. Проблема полягає в тому, що законодавець не зовсім чітко описує об'єктивну сторону цього правопорушення, а акти тлумачення досить суперечливо трактують зміст названої норми. Наголошено, що існують певні проблеми і у доказуванні. Зазначено, що постанови за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення демонструють, що в доказуванні зазвичай використовуються: протокол про адміністративне правопорушення, рапорти поліцейських, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями потерпілого, заявою про вчинення домашнього насильства, терміновим заборонним приписом, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, роздруківкою повідомлень з «Вайбер» та «Телеграм», відеозаписами. Зазначено, що закриття провадження як правило відбувається через недостатність доказів вини по викладеній фабулі протоколу, що випливає як правило з таких причин: не квалфіковані прцівники поліції; судова практика по притягненню до домашнього насильства ще не достатньо розвинена; обставини правопорушення як правило відбуваються ТЕТа-ТЕТ; потерпілі нехтують своїми права по збиранню доказів. Акцентовано увагу, що на рівні законодавства вже зроблено значні кроки до поліпшення ситуації з протидії домашньому насильству. Проте, як показує практика, процедура доказування у справах є недосконалою. Наголошено щодо нагальної необхідності посилення контролю над кривдниками з боку поліції.

Keywords