Еротика у фотомистецтві крізь століття
Abstract
Мета дослідження – проаналізувати складові частини еротичної фотографії; встановити роль фотографії у визначенні світогляду людини; довести важливість еротичної фотографії у самовираженні нових поколінь фотомитців. Методологія дослідження ґрунтується комплексному науковому підході та теоретичному аналізі робіт майстрів еротичного жанру, інформаційних джерел; узагальненні впливу еротичної фотографії на світогляд у фотомистецтві; визначенні історичних аспектів, які формують ставлення до еротики в культурі. Наукова новизна полягає в тому, що вперше проаналізовано складові частини еротичної фотографії, проведено детальний аналіз історичних аспектів у формуванні поглядів на еротичне мистецтво, за допомогою теоретичного аналізу робіт майстрів еротичної фотографії визначено роль фотографії у самовираженні нових поколінь. Висновки. У статті проаналізовано складові частини еротичної фотографії. За допомогою детального аналізу еротичних фоторобіт встановлено роль фотографії у визначенні світогляду людини. Узагальнено чинники, які впливають на самовираження нових поколінь. Визначено, що еротична фотографія як окремий жанр у фотомистецтві продовжує існувати та активно залучає фотомитців працювати саме у цьому напрямі. У сучасному мистецтві тіло позбавляється певних меж, стає віртуальним значенням тих чи інших задумів, не має предметності, а відверта фотографія демонструє суспільні настрої, транслює роль людини у культурній самоідентифікації.
Keywords
