Зернові культури (Jun 2023)
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА НОРМ ВИСІВУ НАСІННЯ
Abstract
Актуальність. У сучасних умовах прибуткове ведення сільськогосподарського виробництва не можливе без всебічного аналізу доцільності кожного агротехнічного заходу технологій вирощування польових культур, у тому числі й ячменю озимого (Hordeum vulgare L.). У ринкових умовах основним критерієм вибору технології вирощування тієї чи іншої культури є економічна ефективність. Тому конкурентоспроможною буде та технологія, яка забезпечить найбільшу рентабельність та прибуток. Мета роботи. Виявлення впливу агротехнічних заходів на рівень економічної ефективності вирощування ячменю озимого. Матеріали досліджень. Закладку і проведення польових дослідів здійснювали у відповідності до загальноприйнятої методики дослідної справи. В дослідах висівали сорт ячменю озимого – Дев’ятий вал (Dev'iatyi val), по попереднику – соняшник. Сівбу проводили в 4 строки: 20, 30 вересня та 10, 20 жовтня з нормами висіву 4,5; 5,0; 5,5; 6,0 млн шт. схожих насінин/га. Результати. У середньому за роки проведення досліджень (2017–2019 рр.), найкращі економічні результати при вирощуванні ячменю озимого були отримані за сівби 30 вересня з найвищою врожайністю зерна 5,28–5,52 т/га, з рівнем рентабельності – 71,6–82,6 %. За сівби 20 жовтня по всіх варіантах досліду отримали найнижчу окупність витрат при вирощуванні ячменю озимого після соняшника, і рівень рентабельності змінювався в межах 16,1–21,7 % залежно від норми висіву насіння. Максимальний прибуток (9321–10562 грн/га) одержали за сівби 30 вересня, що на 7375–7958 грн/га більше порівняно з варіантами за сівби 20 жовтня. Висновки. Встановлено, що економічні показники, в роки досліджень, визначалися урожайністю зерна ячменю озимого залежно від технологічних заходів його вирощування в умовах Північного Степу України. За результатами досліджень з визначення економічної ефективності вирощування ячменю озимого після соняшника залежно від строків сівби та норм висіву насіння було встановлено, що більш рентабельним був варіант досліду, де одержували максимальний рівень зернової продуктивності культури – сівба 30 вересня. Сівба за цього строку з нормою висіву 5,0 млн. шт/га. забезпечувала максимальний рівень рентабельності (82,6 %), а чистий дохід становив –10562 грн/га.
Keywords