Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (May 2024)

Визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою в судовому порядку: окремі аспекти

  • V. L. Skrypnyk,
  • T. M. Slobodyanik

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.82.1.51
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 82

Abstract

Read online

Статтю присвячено дослідженню окремих аспектів визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою в судовому порядку. Зокрема досліджено питання залишення судами заяв в цій категорії справ без руху чи відмови у задоволенні таких заяв з підстав невідповідності заяв встановленим вимогам законодавства. З цією метою встановлено, що відповідно до частини 1 статті 46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. Відповідно до частини 1 статті 46 Цивільного кодексу України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Згідно із частиною 2 статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Визначено, що стаття 306 Цивільного процесуального кодексу визначає вимоги щодо змісту заяв про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. За результатами аналізу норм законодавства та судової практики, обґрунтовано необхідність внесення змін до норми, що визначає зміст заяви про визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою та запропоновано редакцію такої норми.

Keywords