Новітні технології у вишивальному мистецтві як новий етап розвитку традиційного українського промислу

Abstract

Мета статті полягає у висвітлені сучасних тенденцій в дизайні вишитих виробів одягу, які пов’язані з застосуванням вишивальних комп’ютерних автоматів. Методологічні засади дослідження ґрунтуються на використанні спостережень мистецтвознавчого, історичного, та культурологічного аналізу. Наукова новизна. В статті оглядаються археологічні артефакти та історичні джерела, що демонструють наявність вишитих елементів у декорі одягу стародавніх українців та доводять, що традиція оздоблювати речі вишитими елементами існує в Україні вже понад 2 тис. років. Зазначається, що впродовж ХХ ст. в Україні відбувався розвиток художніх промислів шляхом механізації, тобто застосування технічних приладів для пришвидшення роботи, що мало і позитивні, і негативні наслідки. Стисло викладена інформація про можливості сучасних комп’ютерних технологій у вишивальному процесі. Висновки. Результати дослідження доводять, що у ХХІ ст. цифрові технології розширюють можливості у створенні вишитих творів завдяки комп’ютерним технологіям. Мистецтво вишивки залишається найважливішим покликанням й надалі його природжене призначення – бути окрасою одягу. Інновації і новітні технології надали можливість прогресивним дизайнерам створювати нові моделі одягу і малюнки для вишиваного декору, а також створили платформу для подальшого розвитку вишивального мистецтва.

Keywords

• вишивка
• одяг
• вишивальні автомати
• сучасні комп’ютерні технології