Авторська географія часопису«Kwartalnik Historyczny» (1887-1914)

Abstract

Мета статті – розкрити механізми формування та динаміку змін грона авторів часопису «Kwartalnik Historyczny» з погляду їх географічної локалізації упродовж 1887-1914 рр. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше на основі джерельних матеріалів (звітів засідань Історичного товариства, редакційних матеріалів, кореспонденції, наукових досліджень) здійснено аналіз трансформації авторської географії часопису «Kwartalnik Historyczny» впродовж першого періоду його діяльності у Львові. Висновки. Процеси інституціоналізації львівського історіографічного середовища кінця XIX ст. призвели до створення першої польської організації професійних істориків – Історичного товариства та часопису «Kwartalnik Historyczny». Попри виразну його регіональність, що декларувалося у завданнях і виражалося у тематиці досліджень, потреба тримати руку на пульсі наукового життя актуалізувала непросту з логістичного та фінансового поглядів проблему залучення до співпраці з часописом авторів з-поза меж Галичини. Результатом редакційної політики стало те, що у перший період існування часопису на його сторінках було надруковано праці понад трьох сотень авторів. З них 83% працювало в Галичині, а 17% дослідників представляли польські землі під владою Росії та Пруссії і закордонні осередки. Узагальнені дані з авторської географії співпрацівників часопису у довоєнний період виглядають так: половина співпрацівників «Kwartalnika Historycznego» були зі Львова, третина – з Кракова, п’ята частина – з Варшави й інших місцевостей. Це дозволяє констатувати, що видання було не лише модератором львівських дослідників минулого, а й забезпечувало інтелектуальну взаємодію усіх розпорошених європейськими академічними осередками польських учених та їхніх колег з інших національних середовищ.

Keywords

• часопис «kwartalnik historyczny», авторська географія, наукова преса, польська історіографія