Україно-чехословацькi й україно-румунські стосунки в інтерпретації часопису «Діло» (Львів)

Abstract

Львівський щоденник «Діло», як і загалом українська преса Галичини, Буковини, Волині й Закарпаття міжвоєнного періоду, не міг стояти осторонь численних і системних фактів українофобства й одразу реагував в доступній для нього формі – переважно дайджесту й перекладів закордонних публікацій про українців та українські етнічні землі. Тридцяті роки ХХ ст. увійшли в українську історію під знаком польської «пацифiкацiї» у СхiднiйГаличинi (були й петицiї української та британської репрезентацiй до ЛiгиНацiй), штучно створеного голоду й геноциду в РадянськiйУкраїнi, бiльшовицького терору (не тiльки проти нацiональної української iнтелiґенцiї, а також i проти українського керівництва комуністичної партії більшовиків), нiмецької пропаганди щодо перспектив незалежної України та iнших значних явищ, якi сукупно й складали основу «української проблеми». Усе це загалом відображала європейська преса (Великобританія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Бельгія, Австрія, Італія) та преса США, Канади, Японії. Водночас, з позицій адвокатування і співчуття, майже не було публікацій у пресі Чехословаччини, Польщі, Румунії (крім україномовних видань), у радянській періодиці, адже уряди цих країн були зацікавлені в подальшому ослабленні й нівелюванні українського етнічного, ментального, релігійного, історичного та інших факторів, що могли б цементувати українців національно.

Keywords

• часопис «Діло» (Львів)
• міжнаціональні стосунки
• Буковина
• Галичина
• міжвоєнний період