Хірургія дитячого віку (Dec 2023)

Патоморфологічні та морфометричні особливості гострого апендициту в дітей з цукровим діабетом І типу

  • O.G. Yakymenko,
  • S.O. Suchok

DOI
https://doi.org/10.15574/PS.2023.81.31
Journal volume & issue
no. 4(81)
pp. 31 – 36

Abstract

Read online

Метаболічні порушення, спричинені хронічною гіперглікемією, у шлунково-кишковому тракті пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) І типу зумовлюють не лише особливості клінічного перебігу цієї патології та супутніх гнійно-запальних захворювань органів черевної порожнини в дітей, але й суттєво впливають на внутрішню будову кишкової стінки. Мета - проаналізувати патоморфологічні та морфометричні особливості гострого апендициту в дітей із ЦД І типу. Матеріали та методи. Проведено патоморфологічне та морфометричне дослідження видалених апендиксів і фрагментів очеревини «випадок-контроль»: І група (n=11) – пацієнти з гострим апендицитом, перитонітом і з ЦД І типу; ІІ група (n=24) - пацієнти з гострим апендицитом, перитонітом, але без ЦД І типу. Статистичний аналіз здійснено за допомогою програмного пакету для статистичного аналізу «STATISTICA v.10.0» (StatSoft, США). Результати. У І групі відмічались ознаки діабетичної ангіопатії, спостерігалася значна кількість запальноклітинних елементів, представлених великою кількістю сегментоядерних лейкоцитів - 431±18,2 в 1 мм2, плазмоцитів - 146±11,13 в 1 мм2, лімфогістіоцитарних елементів - 196±23,32 в 1 мм2. Щільність запальноклітинного інфільтрату при цьому становила 773±36,2 клітини в 1 мм2. У ІІ групі кількість сегментоядерних лейкоцитів очеревини становила 228±15,7 клітини в 1 мм2, плазматичних клітин - 112±10,41 в 1 мм2, лімфогістіоцитарних елементів - 132 в 1 мм2. Щільність запальноклітинного інфільтрату при цьому становила 472±28,6 клітини в 1 мм2. Висновки. Для дітей з гострим апендицитом та ЦД І типу характерним є збільшення щільності запальноклітинного інфільтрату, кількості сегментоядерних лейкоцитів, плазмоцитів і лімфогістіоцитарних елементів у зразках видалених апендиксів та фрагментах очеревини порівняно з ІІ групою (p˂0,001), наявність гіалінозу та потовщення судинної стінки з частковою облітерацією судин дрібного калібру. У II групі (пацієнти без ЦД І типу) через 48 годин у парієтальній та вісцеральній очеревині відмічалася значна кількість запальноклітинних елементів, визначалася поява макрофагальних елементів на тлі нормальної гістологічної структури судин мікроциркуляторного русла. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords