Динаміка відновлення чорничників після суцільних рубок головного користування

Abstract

Лісові екосистеми Житомирського Полісся зазнають постійно зростаючого впливу антропогенних чинників, серед яких значне за обсягами місце займають рубки головного користування. Внаслідок рубок змінюються всі компоненти лісу, зокрема дикорослі ягідники, серед яких найпоширенішим видом у лісах державних лісогосподарських підприємств Житомирського Полісся є чорниця звичайна (14 872 га). Під час рубок головного користування значно пошкоджуються, а згодом частково зникають чорничники внаслідок різкої зміни умов середовища. Процес відновлення є досить тривалим. Динаміку відновлення чорничників проаналізовано за двома важливими показниками – проективне покриття та вегетативна надземна фітомаса чорниці звичайної (Vaccinium myrtillus L.) у материнському фітоценозі та лісових культурах різного віку в умовах вологих соснових суборів Житомирського Полісся. Встановлено, що відновлення чорничників відбувається інтенсивно після змикання соснових культур у віці 6–7 років, проективне покриття чорниці сягає 9,7±0,17 %, закінчуючи середньовіковими насадженнями, в яких зазначений показник сягає 67,9±0,26 %. Наведено аналіз статистичної значущості різниці середніх значень проективного покриття та величини надземної вегетативної фітомаси на одиниці площі чорничників між різними віковими групами лісових культур і материнськими фітоценозами.

Keywords

• чорничник; продуктивність; суцільні рубки; лісові культури; житомирське полісся