Співвідношення колабораційної діяльності та військових кримінальних правопорушень

Abstract

Статтю присвячено постановці та розв’язанню проблеми співвідношення складів військових кримінальних правопорушень та складу колабораційної діяльності на тимчасово окупованих територіях України на тлі воєнної агресії з боку російської федерації. Актуальність проблематики цього дослідження полягає в тому, що після захоплення Криму й частини Донецької та Луганської областей законодавець неодноразово вносив зміни до чинного Кримінального кодексу України, що призвело до різноманітних поглядів науковців та правозастосовних органів (поліції, Державного бюро розслідування, Служби безпеки України, прокуратури, суду тощо) на кваліфікацію діянь громадян України, які залишилися на тимчасово окупованих територіях, при цьому в деяких випадках умисно вчиняли дії (бездіяльність) на шкоду національним інтересам. Метою цієї статті є аналіз проблемних аспектів співвідношення колабораційної діяльності з військовими кримінальними правопорушеннями та формулювання правил вирішення окремих проблем кваліфікації, що виникають при співвідношенні вказаних діянь. Дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових, спеціально-юридичних та міждисциплінарних методів пізнання. Отримані результати дають змогу стверджувати, що колабораційна діяльність, на відміну від військових кримінальних правопорушень, посягає передусім на основи національної безпеки України та інколи вчиняється в сукупності з державною зрадою. Родовим об’єктом військових кримінальних правопорушень виступають суспільні відносини у сфері нормальної діяльності воєнної організації України, яка хоча й відіграє одну з ключових ролей у підтриманні на відповідному рівні безпеки, територіальної цілісності та недоторканності держави, але не є тотожною родовому об’єкту розділу І Особливої частини Кримінального кодексу України.

Keywords

• колабораційна діяльність
• державна зрада
• військові кримінальні правопорушення
• воєнна організація
• легалізація