Малоконтактний багатоплощинний остеосинтез переломів кісток гомілки

Abstract

Мета - поліпшити результати лікування переломів кісток гомілки засобом для малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу, провести дослідження його фіксуючих можливостей. Матеріали та методи. На основі системного підходу, концептуального обґрунтування, теоретичних методів математичного і комп’ютерного моделювання розроблено нову методику малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу діафізарних переломів кісток гомілки та засіб для її реалізації. Проведено порівняльне дослідження фіксуючих можливостей розробленого фіксатора і повноконтактної пластини за допомогою методу кінцевих елементів. Досліджено напружено-деформативний стан системи “фіксатор-кістка” різних способів фіксації переломів кісток гомілки. Результати. Отримано теоретичні дані про величину мікрорухомості відламків залежно від характеру лінії перелому, величини прикладеної сили, конструктивних особливостей фіксатора. Вивчено стан напруження пластин, її залежність від конструкції фіксатора, особливостей перелому, величини навантаження. Досліджено значення репозиційної стабілізації фрагментів гвинтами косих і скалкових переломів кісток гомілки на жорсткість фіксації, мікрорухомість відламків, напруження елементів конструкції фіксаторів, кісткових фрагментів. У всіх 380 пацієнтів із переломами кісток гомілки, оперованих засобом для малоконтактного остеосинтезу, відмічено зрощення фрагментів. Висновки. Розроблений засіб для малоконтактного багатоплощинного остеосинтезу переломів кісток гомілки і методика його застосування спрощують проведення оперативного втручання, здійснюють мінімальну травматизацію відламків, забезпечують їх стабільну фіксацію і оптимальні умови для зрощення. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• переломи кісток гомілки
• пристрої і фіксатори для остеосинтезу
• біомеханіка
• мікрорухомість відламків
• напруження пластини і кістки
• метод скінчених елементів