Науковий вісник НЛТУ України (Aug 2017)
НОРМУВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА МИСЛИВСЬКУ ФАУНУ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ У БАДЕН-ВЮРТЕМБЕРЗІ ТА НІМЕЧЧИНІ
Abstract
Після історичного огляду розвитку популяцій дичини в Центральній Європі, проаналізовано полювання з моменту революцій 1789 і 1848-1849 рр. і винищення хижаків. Популяція сарни європейської збільшується стабільно, незважаючи на зростання поселень, великомасштабність сільського господарства і високу інтенсивність рекреації. Цьому сприяє також покращення кормової бази і можливостей укриття внаслідок ведення лісового господарства за системою наближеного до природи, утворення світлових вікон та підвищення евтрофікації. Статистика полювання свідчить, що, незважаючи на юридичний мандат та збалансоване управління популяцією сарни, позитивного ефекту не вдалося досягнути й досі. Пошкодження, завдані селективним обкушуванням сарнами природного поновлення та обдиранням кори рогами, ставлять під загрозу біорізноманіття, особливо в умовах зміни клімату. Завдані збитки повинні відшкодовувати мисливці. Головні лісотвірні породи повинні відтворюватися у мисливських угіддях без додаткового захисту. Нові дослідження із лісової біології не визнаються повсюдно. Щорічні наради Асоціації лісівників наближеного до природи лісового господарства (ANW) і "ProSilva Europa" підтвердили в Німеччині і сусідніх країнах переконливо високу щільність популяції дичини та проблему пошкодження природного поновлення. У гірських лісах Альп це питання має ще більшу актуальність через небезпеку сходу лавин. Мисливське і лісове господарство повинні гармоніювати в непередбачуваних умовах зміни клімату для сталого розвитку регіону.
Keywords
