Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Історія (Dec 2024)

Групове поховання на могильнику черняхівської культури Війтенки

  • Михайло Любичев,
  • Ердмуте Шультце

DOI
https://doi.org/10.26565/2220-7929-2024-66-08
Journal volume & issue
no. 66
pp. 167 – 193

Abstract

Read online

Могильник належить до археологічного комплексу пізньоримського часу — початку доби Великого переселення народів, що розміщений у східній частині ареалу культури Черняхів/Синтана-де-Муреш. На ньому відкрито 273 поховання (128 інгумацій, 143 кремації, 2 кенотафи), що належать до ступенів C3 – D1 за системою Я. Тейрала або до фаз В – Е горизонту «класичної» черняхівської культури в області дніпро-донецького лісостепу за М. В. Любичевим. Поховання 183 пов’язано з проблемою групових поховань у культурі Черняхів/Синтана-де-Муреш. Кількість та розміщення стовпових ям у похованні має аналогію з похованням 224 могильника Данчени, що дозволяє стверджувати про подібність дерев’яних камер, які там були. У похованні виявлено два скелети, антропологічно визначені як чоловік 18–20 років та жінка 30–35 років. Інвентар поховання включає керамічні посудини, металеві частини одягу та речі домашнього начиння. Керамічні посудини утворюють так званий «повний питний сервіз», у якому особливе місце посідає глек-«графин». Його особливість полягає в наявності зооморфного орнаменту. На поясі заглибленими пролощеними лініями зображено п’ять тварин, що рухаються одна за одною. Цей орнамент на глеку-«графині» належить до типу комбінованих. Фігурні зображення тварин є дуже рідкісними не тільки на посудинах черняхівської культури, але й на посудинах з ареалів культур римського часу в Центральній Європі — території Germania Magna. Найбільш близьким до зображення на глеку-«графині» з поховання 183 за сюжетом, композицією, технікою виконання є зооморфне зображення на триручній вазі з поховання-кремації 1-го могильника Каборга IV. Для захоронення декількох померлих, очевидно, представників однієї родини, одного роду, було побудовано дерев’яну камеру. Камера має простір для більш ніж двох небіжчиків, але там не був третій небіжчик, тож вільний простір можна розглядати як вхід до дерев’яної камери. Два небіжчики були поховані одночасно. Групові поховання не виглядають масовим явищем, але вони є на черняхівських могильниках. Про доволі високий соціальний статус похованих свідчить наявність: 1) великої поховальної камери; 2) керамічного «питного сервізу» з глеком- «графином», що має унікальний зооморфний орнамент; 3) унікальної фібули (можливо, їх було дві); 4) залишків жертовної їжі.

Keywords