ПОНЯТТЯ ПОЛІКУЛЬТУРНОСТІ ЯК ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Abstract
У статті представлено результати аналізу наукової літератури на предмет визначення сутності і структури поняття “полікультурності” як якості особистості. Полікультурна освіта здається дуже важливою, оскільки вищим сенсом полікультурної освіти є людина. У зв’язку з тим, що категорія “полікультурність” є складним, багатоплановим утворенням, в якому відбивається філософський, соціокультурний і духовний аспекти, цим поняттям позначають і явище, і принцип, і здатність людини, і якість особистості. Про це свідчать результати аналізу наукової літератури. Полікультурність – це такий принцип функціонування та співіснування в соціумі різноманітних етнокультурних спільнот з притаманним їм усвідомленням власної ідентичності, що забезпечує їх рівноправність, толерантність та органічність зв’язку з широкою спільнотою, взаємозбагачення культур. Інтенсивність і плодотворність цього процесу забезпечують соціально-економічні зв’язки, що зумовлені прагненням народів до взаєморозуміння та взаємозбагачення. З нашої позиції, полікультурність – це інтегративна якість особистості, що базується на загальній культурі (емоційній, інтелектуальній, поведінковій), що виявляється в міжкультурній взаємодії шляхом усвідомлення негативних культурних стереотипів і упереджень, відкриваючи суб’єкту можливість діалогу і самообґрунтованість в умовах множинності культур. Систематизація знань вітчизняних і зарубіжних мислителів, педагогів різних історичних епох, подана нами у попередніх публікаціях, дозволяє визначити в структурі полікультурності як інтегративної якості особистості такі складові: 1) гуманність; 2) громадянськість; 3) крос-культурну грамотність; 4) культуру спілкування; 5) культурну самоідентифікацію особистості.
Keywords