Аналітично-порівняльне правознавство (Feb 2022)
Призначення покарання неповнолітнім: окремі проблеми
Abstract
Досліджено, що особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх полягають у її індивідуалізації, що базується на максимальному врахуванні біологічної, психологічної та соціальної незрілості неповнолітніх. А тому держава гнучко реагує на такі вікові особливості та встановлює спеціальні правила кримінально-правового впливу на таких осіб. Одним із проявів індивідуалізації покарання неповнолітніх є вичерпний перелік видів покарань, що можуть застосовуватись до них та строки їх виконання і відбування. Звернено увагу на неможливість призначення жодного з перелічених у санкції кримінально-правової норми покарань через певні вікові заборони, обмеження та майновий статус особи. Такі законодавчі обмеження у процесі застосування покарання щодо неповнолітніх призводить до несприятливих умов порівняно з дорослими особами, які вчинили такі самі кримінальні правопорушення, адже єдиним можливим видом покарання виступає позбавлення волі. В інших випадках, навпаки, неповнолітній не зазнає відповідних заходів кримінально-правового впливу, і відповідно, виникає ситуація безкарності. Отож, на сучасному етапі розвитку кримінального права регламентація системи покарань неповнолітніх вимагає її оновлення. Досліджено, що у проєкті КК України види покарань щодо неповнолітніх звужено до штрафу, грошового стягнення і ув’язнення (ст.3.10.3 проєкту КК). Така система покарань теж не позбавлена вад, оскільки особі, яка не має доходу або майна призначається покарання у виді ув’язнення (злочини 1–3 ступеня) ( ст. 3.1.7 проєкту КК «Санкції»). Такі види покарань як громадські роботи, виправні роботи і арешт перейшли до складових пробації. Вирішуючи проблемні питання застосування покарань до неповнолітніх доцільно звернутись до міжнародних стандартів у сфері захисту прав і свобод неповнолітніх. Міжнародні рекомендації спрямовані на застосування «обмеження або позбавлення волі щодо неповнолітнього лише як крайнього заходу та на мінімальний строк» і «необхідність якомога ширшого застосовування саме виховних, трудових, наглядових, освітніх, соціально-орієнтованих, профілактичних некримінальних заходів».
Keywords
