Актуальні питання суспільних наук та історії медицини (Dec 2016)
LINGUOPRAGMATIC PECULIARITIES OF THE LEXICAL UNITS DENOTING CONCEPT “HORROR” IN STEPHEN KING’S NOVELS / ЛІНГВОПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЛЕКСИКИ НА ПОЗНАЧЕННЯ КОНЦЕПТУ «ЖАХ» У РОМАНАХ СТІВЕНА КІНГА
Abstract
Маковская О., Вахоцкий М. Лингвопрагматические особенности лексики на обозначение концепта «ужас» в романах Стивена Кинга. В статье рассмотрены лингвопрагматические аспекты создания эффекта ужаса в романах английского писателя Стивена Кинга. В частности, внимание сосредоточено на лингвостилистических средствах вербализации концепта «ужас». Выявлено, что автор часто прибегает к метафоре, сравнению, активно использует идиомы и фразеологические единицы. В общем, проанализированые лексические средства полностью выполняют возложенную на них функцию: обеспечивают психоэмоциональный фон произведения, способствуют правильному построению сюжета, позволяют держать читателя в напряжении и влиять на его сознание. Ключевые слова: лингвопрагматика текста, метафора, идиома, жанр ужаса. Маковська О., Вахоцький М. Лінгвопрагматичні особливості лексики на позначення концепту «жах» у романах Стівена Кінга. У статті розглянуто лінгвопрагматичні аспекти створення ефекту жаху у романах англійського письменника Стівена Кінга. Зокрема, зосереджено увагу на лінгвостилістичних засобах вербалізації концепту «жах». Виявлено, що автор часто вдається до метафори, порівняння, активно використовує ідіоми та фразеологічні одиниці. Загалом, проаналізовані лексичні засоби повністю виконують покладену на них функцію: забезпечують психоемоційне тло твору, сприяють правильній побудові сюжету, що дозволяє тримати читача у напрузі і впливати на його свідомість. Використання художніх засобів у літературному творі має на меті насамперед показати особливий стиль самого автора, сформувати властиву лише йому картину світу. Вплетення у сюжет певних жанрово-стильових елементів робить розповідь більш інформативною, експресивною, логічною. Крім того, вони дають змогу повніше розкрити образи головних героїв та забезпечують додаткову характеристику оточуючого світу. Стилістичні засоби С. Кінга мають суб’єктивне забарвлення, тому у першу чергу пояснюють внутрішній світ самого письменника. Прагматичний компонент висловлювання – це його властивість реалізувати певні інтенції письменника і впливати на поведінку читача. Кінцевою метою використання будь-яких лексичних засобів у художній літературі є досягнення такої реакції адресата, яка відповідає бажанням автора повідомлення. Це стає можливим завдяки використанню певних вербальних засобів впливу, однією з найважливіших рис яких є їхня антропоцентрична спрямованість, яка виражається у простоті, доступності, пристосованості до швидкого сприйняття повідомлення. Основним завданням текстів жанру хоррор є вплив на читача за допомогою вербалізації у текстах концептів «жах», «страх», формування його психоемоційного стану, задля активації первинного інстинкту кожної людини – страху. Для цього автор використовує різноманітні мовні засоби: з метою зіставлення на основі подібності широко застосовуються порівняння і метафори, задля передачі специфічних реалій, характерних для даного стилю понять, у рамках здійснення своєрідного психоаналізу у читача є доречними стійкі мовні сполуки – ідіоми, афористичні авторські висловлювання. Ключові слова: лінгвопрагматика тексту, метафора, ідіома, жанр жаху.
