Наукові студії із соціальної та політичної психології (Dec 2019)

Особистісні та поведінкові ресурси здоров’я українських студентів, які вивчають науки про здоров’я: пілотне дослідження

  • Bogusław Stelcer,
  • Marcin Cybulski,
  • Iryna Kryvenko,
  • Olha Yurtsenyuk,
  • Marta Kachmarska,
  • Nataliya Ryshkovska,
  • Halyna Katolyk,
  • Przemysław Lisiński

DOI
https://doi.org/10.33120/ssj.vi44(47).122
Journal volume & issue
no. 44(47)

Abstract

Read online

Ця наукова розвідка мала на меті дослідити поведінку щодо здоров’я, загальну самооцінку та почуття когерентності, а також зв’язок між ними у студентів Західної України, які здобувають освіту у сфері наук про здоров’я. Опитування проводилося серед студентів трьох львівських та чернівецьких університетів (N=193). Кожен учасник дослідження відповідав на запитання методик, а саме: Шкали самооцінки, Опитувальника поведінки щодо здоров’я, Шкали почуття когерентності. Для статистичного аналізу отриманих даних було використано пакет IBM SPSS 25, статистична значущість визначалася при p<0,01, р<0,05. Отримані результати свідчать про адекватні в цілому ресурси здоров’я та адекватну самооцінку респондентів. Значущих відмінностей щодо ресурсів здоров’я залежно від місця проживання чи віку досліджуваних не виявлено. З’ясовано, що є певні відмінності серед чоловіків і жінок у здійсненні практик щодо здоров’я та в способі харчування. Так, українські чоловіки молодого віку зазвичай менше дбають про своє здоров’я, водночас у них за двома із трьох вимірів почуття когерентності вищі показники, порівняно із жінками. Суттєві кореляції встановлено між рівнем самооцінки і здоровим способом життя, а також почуттям когерентності. Наявність тісного зв’язку між почуттям когерентності, поведінкою щодо здоров’я та самооцінкою студентів свідчить про те, що студенти мають ресурси для подолання стресу, який супроводжує навчання в університеті. Це також можна трактувати як хороший індикатор ефективності їхньої майбутньої діяльності у сфері охорони здоров’я. Чоловікам властиво, утім, менш відповідально ставитися до здоров’я і не просити про допомогу, доки ситуація зі здоров’ям не стане критичною. Самооцінку визначено як ключовий чинник вищих показників почуття когерентності та схильності поводитися здоров’яорієнтовано. Подальші дослідження плануються в контексті культурної адаптації методик у сфері психології здоров’я.

Keywords