Зернові культури (Jun 2021)
ОСОБЛИВОСТІ НАКОПИЧЕННЯ ТА ВИТРАТ РОЗЧИННИХ ВУГЛЕВОДІВ РОСЛИНАМИ СОРТІВ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ
Abstract
Наведено результати трирічних досліджень, які проводилися на полях Державного підприємства “Дослідне господарство “Дніпро” Державної установи Інститут зернових культур НААН України з пшеницею м’якою озимою, яка йшла по чорному пару (на фоні N30P60K30) та після соняшника (N60P60K60). Виявлено, що рослини пшениці озимої здатні накопичувати неоднакову кількість розчинних вуглеводів у різні за погодними умовами роки. Аналіз рослинних зразків показав, що найбільша кількість цукрів синтезувалася в осінній період 2017 р. Установлено, що на ділянках з чорним паром за період від 20 листопада 2017 р. по 10 січня 2018 р. кількість розчинних вуглеводів (загальна сума моно- та дисахаридів) у вузлах кущення рослин сортів пшениці озимої зменшувалася: Ужинок – від 41,2 до 34,7 % (на 6,5 %), Нива одеська – від 43,9 до 32,7 % (на 11,2 %), Коханка – від 45,0 до 42,6 % (на 2,4 %). З 10 січня і до відновлення весняної вегетації найбільш інтенсивно вуглеводи витрачалися рослинами сортів Ужинок та Коханка. З’ясовано, що по чорному пару, незважаючи на менші дози мінеральних добрив, внесених під передпосівну культивацію, рослини пшениці озимої у всі роки досліджень накопичували більшу кількість розчинних вуглеводів, ніж після соняшника. У середньому за три роки найвищі витрати цукрів протягом зимового періоду як у листках, так і у вузлах кущення, незалежно від попередника, відмічалися у рослин сорту Ужинок. Встановлено, що рослини сорту пшениці озимої Коханка витрачали розчинні вуглеводи більш економно, ніж сортів Ужинок і Нива одеська, та відростали інтенсивніше ранньою весною. Вміст цукрів у вузлах кущення рослин сорту Коханка на час відновлення весняної вегетації становив по чорному пару 28,4 %, а після непарового попередника – 25,9 %.
Keywords
