Аналітично-порівняльне правознавство (Dec 2024)

Відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень: питання теорії та практики

  • O.S. Maletova,
  • A.O. Hlushchenko

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.06.126
Journal volume & issue
no. 6

Abstract

Read online

Дослідження присвячено комплексному тео­ретико-правовому аналізу проблематики відме­жування колабораційної діяльності від суміжних складів кримінальних правопорушень у контек­сті забезпечення національної безпеки України. Актуальність теми зумовлена необхідністю чіткої кримінально-правової кваліфікації колабораційної діяльності в умовах збройної агресії та важ­ливістю розмежування цього складу злочину від суміжних правопорушень для ефективної правозастосовчої практики. У роботі здійснено ґрунтовний аналіз норма­тивно-правового регулювання відповідальності за колабораційну діяльність та встановлено спе­цифічні ознаки цього складу злочину. Особливу увагу приділено компаративному дослідженню об’єктивних та суб’єктивних ознак складів зло­чинів, передбачених статтями 111, 111-1, 111-2, 436, 436-2 КК України. На підставі системного аналізу визначено ключові критерії відмежування колабораційної діяльності від державної зради, пособництва державі-агресору та пропаганди війни. Встанов­лено, що основними диференціюючими ознаками виступають: специфіка суб’єктного складу, те­риторіальна ознака, характер переданих матері­альних ресурсів, наявність публічності у діяннях, спрямованість умислу та мета діяльності. Детально досліджено особливості об’єктивної сторони колабораційної діяльності в контексті публічності дій, передачі матеріальних ресурсів та здійснення інформаційної діяльності. Визначе­но специфіку суб’єктного складу досліджуваних кримінальних правопорушень та встановлено особливості їх територіальної прив’язки. У роботі розкрито проблематику розмежуван­ня колабораційної діяльності у формі передачі матеріальних ресурсів та пособництва державі-агресору з урахуванням наявності або відсут­ності правомочностей володіння щодо переданих матеріальних ресурсів у суб’єкта злочину. Вста­новлено особливості кваліфікації політичної та інформаційної колабораційної діяльності. Обґрунтовано необхідність комплексного під­ходу до відмежування колабораційної діяльності від суміжних складів злочинів, що враховує всі елементи складу кримінального правопорушен­ня та потребує системного тлумачення кримі­нально-правових норм у їх взаємозв’язку.

Keywords