ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ HERITAGE BUILDING INFORMATION MODELLING У ПІДГОТОВЦІ ФАХІВЦІВ ДЛЯ РОБОТИ З ПАМ’ЯТКАМИ АРХІТЕКТУРИ

Abstract

Будівельна галузь України стикається з низкою взаємопов’язаних викликів, серед яких ключовим є відсутність систематизованого процесу генерації та обміну цифровими даними. Введення цифрового інформаційного моделювання (Building Information Modeling, BIM) в архітектурно-будівельну сферу передбачає підготовку кваліфікованих спеціалістів усіх рівнів, оскільки ця технологія стає повноцінною і поширеною за умови достатньої кількості фахівців, які можуть використовувати її на всіх етапах життєвого циклу будівельного об’єкта. Автори фокусують свою увагу на визначенні задач удосконалення архітектурно-будівельної освіти для окремого напряму BIM – інформаційного моделювання об’єктів культурної спадщини (Heritage Building Information Modelling, HBIM). Актуальність досліджень автори доводять прикладами руйнувань архітектурних пам’яток у столиці України – місті Києві – внаслідок воєнної агресії та некваліфікованого ставлення до унікальних споруд суб’єктів архітектури всіх рівнів. Як свідчить аналіз світового та європейського досвіду впровадження ВІМ в освітній процес, цифрові технології у сфері збереження історичних пам’яток мають певні відмінності та виділяються в окремий кейс інформаційного моделювання, що відбивається на вимогах до фахової підготовки спеціалістів. HBIM потребує перманентного розширення спектра наукових та інструментальних досліджень щодо відтворення геометрії віртуальних моделей історичних об’єктів. HBIM вимагає від фахівців володіння законодавством щодо збереження пам’яток, глибоких знань історії архітектури, будівельних технологій та матеріалів, що використовували архітектори минулого. Автори виділяють ключові задачі впровадження HBIM до вищої освіти: міждисциплінарні навчальні програми; формування нового світогляду; інформаційно-цифровий простір; командна та проєктна робота; геометрична та математична підготовка; професійні навички та компетенції. Цифрові технології розширюють можливості, але й вимагають постійного підвищення кваліфікації фахівців. Автори розрізняють підходи до підготовки спеціалістів «з нуля» та перекваліфікації фахівців, що призвичаїлись до сталої традиційної технології. Кваліфікаційна оцінка фахівця HBIM складається з оцінок за тестування та практичні завдання. Таке ставлення до атестації фахівців сприяє успішній імплементації HBIM у будівельну галузь.

Keywords

• заклади вищої освіти
• навчальні програми
• архітектурно-будівельна освіта
• цифрові технології
• HBIM
• пам’ятки архітектури